Одним з важливих блоків законопроєкту №2194 є захист агробізнесу від рейдерських атак з метою захоплення земельних ресурсів.

Таку думку висловив генеральний директор УКАБ Роман Сластьон 17 грудня під час круглого столу KSE «Майбутнє земельної реформи – дорожня карта на 2021 рік».

Він зазначив, що той формат обігу земель с/г призначення, який передбачає основоположний законопроєкт про обіг с/г земель, не враховує інтереси багатьох гравців ринку та містить в собі низку ризиків:  «Більшість учасників є незадоволені тим форматом ринку, який передбачено  законом про обіг земель, оскільки він спричиняє багато проблемних питань, а саме: неможливість для орендаря придбати землю цивілізованим шляхом та присутність дивних варіантів «сірих» схем на викуп землі. Більшість компаній-членів УКАБ не готові йти на такі речі і будуть надалі продовжувати орендувати землю».

За його словами, з запуском ринку землі буде багато власників землі, які не будуть зацікавлені в безпосередньому її обробітку, що, в свою чергу, призведе до зміни власників і концентрації земель у руках тих людей, які володіють фінансовими ресурсами.

«В цьому контексті важливо прийняття законопроєкту №2194, який крім багатьох корисних речей, як то: передачі землі громадам, дерегуляції, передачі контролю за самовільним захопленням, нецільовим використанням; передбачає також врегулювання питання переважного права орендаря на викуп землі. Це дозволить бізнесу зберегти землю в обробітку і отримати захист від захоплення рейдерами. Зволікання з прийняттям законопроєкту №2194 може привести до того, що ми прийдемо до дати запуску ринку не готові, з дірками в законодавстві».

Решта законопроєктів пакету земельної реформи, за його словами, також є довгоочікуваними та зрозумілими, і УКАБ їх підтримує та активно долучається до обговорення та надання рекомендацій.

Також Роман Сластьон додав, що УКАБ стурбований певною політикою абсолютної направленості держпідтримки на малих фермерів, які займаються зерновим виробництвом, яке за дослідженнями потребує певного масштабу. «Ми розуміємо, що для малих фермерів буде серйозним викликом придбання землі і не проти того, щоб для них була державна підтримка, що є логічним для вирівнювання можливостей на ринку і збереження земельного активу. Але спрямованість мала б бути і на підтримку виробництва продукції з доданою вартістю: сади, овочівництво, тваринництво, адже такі речі трудоємні та потребують додаткових вкладень. При цьому, таке виробництво надає високу додану вартість на гектар землі», - пояснив експерт.