26 липня за підтримки Програми USAID АГРО відбувся круглий стіл “Ринок землі: очікування та реальність”, під час якого розглянули питання стану земельного ринку за результатами двох років його функціонування. 

В обговорення взяли участь представники органів виконавчої влади і територіальних громад, представники галузевих аграрних асоціацій, експерти у галузі земельних відносин, представники Програми USAID АГРО, представники KSE Агроцентр. В процесі дискусії спікери намагалися визначити головні перспективи розвитку ринку землі у світлі наближення другого етапу реформи.

Генеральний директор УКАБ Роман Сластьон зазначає, що два роки впровадження земельної реформи демонструють те, що очікування практично відповідають реальності. Звісно, фактор повномасштабного вторгнення мав суттєвий вплив на економічні показники, – зокрема динаміка зростання ціни на с/г землю не була такою, як очікувалось до цього, а кількість угод була дещо нижчою.

Проте, реформа працює й беззаперечним позитивним результатом її втілення є відкритість даних, своєчасний та оперативний моніторинг. Труднощі воєнного часу продемонстрували надзвичайну стійкість системи моніторингу, Держгеокадастру та інших інституцій, що залучені до проведення угод з купівлі-продажу. 

Щодо вартості землі, то справедливою ціною є ринкова, тобто та, про яку домовилися покупець та продавець. В цьому контексті необхідно мати якісний моніторинг реальної ціни. 

Наразі актуальний рівень цін на землю в Україні – від 30 до 50 тис. грн за га. Вартість залежить від розміру, якості, розташування земельної ділянки. Є випадки, коли нормативна грошова оцінка навіть може бути вищою за ціну, яку може заплатити покупець. Переважно такі ситуації трапляються в деокупованих територіях, де існують значні ризики замінування, й для того, щоб повернути землю в обробіток, треба буде понести додаткові витрати. 

Щоб не мати різниці між реальною та задекларованою ціною значущим є фактор, який був закладений ще до початку функціонування ринку, – відсутність значних податків на укладання угоди. Цей принцип має бути дотриманий і в майбутньому.

“Надзвичайно важливим є те, що формат розвитку ринку землі, який був визначений в 2020 році, має бути дотриманий та реалізований протягом всього шляху реформи. Ця непорушність формату необхідна як для українського агробізнесу, так і для власників земельних ділянок та майбутньої інвестиційної привабливості сільськогосподарської землі, як активу. 

Відтермінування впровадження другого етапу ринку землі не має жодних підстав. Натомість, в майбутньому доопрацювань потребує питання с/г землі як предмету застави та можливість застави прав оренди. Це один з елементів, що міг би допомогти агросектору залучити додаткове кредитування задля проведення післявоєнного відновлення”, – Роман Сластьон.