“Враховуючи реалії війни, впровадження стратегій сталого розвитку є викликом для українських аграріїв”, – зазначила голова Комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко під час конференції “Перспективи розвитку сільського господарства в Україні. Як можна досягти успіху в інтеграції до ЄС та сталому відновленні?” в межах міжнародної виставки Agritechnica 2023.

Наразі в Україні із запровадженням екологічних практик та виходом на стандарти, які діють в Європейському Союзі, складається досить цікава ситуація. Існує чітке розуміння, що ЄС запроваджує систему Green Deal, котра для агросектору передбачає стратегію “від ферми до виделки”. Однак, для всього агросектору України, враховуючи ті реалії, в яких ми сьогодні живемо, повний перехід на цю стратегію і запровадження зелених практик – це виклик.

Одна з причин полягає в тому, що зелені технології – це відносно дорогі технології, для впровадження яких потрібно мати фінансову спроможність, котру не всі українські агрокомпанії та фермери можуть собі дозволити. 

Якщо говорити про великі аграрні компанії, то вони почали запроваджувати екологічні практики ще задовго до 24-го лютого 2022 року. Причини доволі прості: великі компанії мають можливість сформувати великі партії продукції, що означає роботу з великими покупцями, і саме вони в західному світі найчастіше дотримуються принципів сталого розвитку. Тож і українські компанії автоматично фокусувались на тому, аби продукція була більш екологічна, а технологічні процеси базувалися на принципах сталого розвитку.

Проте, якщо повернутись в воєнні реалії, то всі аграрні підприємства, незалежно від розміру, вже другий рік поспіль зазнають збитків. У випадку повноцінного відкриття експортних напрямків ситуація дещо стабілізується, але всерівно цього буде недостатньо для того, щоб всі гравці на ринку почали впроваджувати технології сталого розвитку.

До того ж, коли Польща, Румунія чи Болгарія заходили в Європейський Союз, то в них був доступ до структурних фондів ЄС аби підтягнути власне виробництво до тогочасних стандартів ЄС. В Україні, в той же час, є лише Ukraine Facility Plan на наступні 4 роки, який не дасть змогу всім виробникам підтягнутись до одного рівня.

“Для покращення ситуації необхідно більше фінансової підтримки, а також роз'яснювальна робота, технології й ноу хау. Великі аграрні компанії за рахунок того, що вони вже давно працюють з зеленими технологіями, можуть передавати свої знання малим та середнім підприємствам. За рахунок цього, а також економічній ефективності, можливості залучення західних фінансових ресурсів, існуватиме змога швидше поширити сталі практики в Україні”, – підсумувала Олександра Авраменко.