Під час Насіннєвого форуму обговорили найактуальніші питання сезону у насіннєвій галузі та визначили можливі шляхи для їх подолання.

Захід відбувся 19 лютого в рамках виставкової події «АгроВесна 2019» за підтримки Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», Асоціації «Українське насіннєве товариство», Насіннєвої асоціація України та  Американської торговельної палати в Україні. Головна ідея форуму полягає в підтримці плідної взаємодії між виробничими компаніями та представниками державної влади для розвитку насіннєвої галузі та досягнення успіху як на національному, так і на міжнародному рівнях.

Перша панельна дискусія форуму була присвячена державній політиці в насіннєвій галузі, а друга, в свою чергу – обговоренню тенденцій та проблем галузі з представниками бізнесу. Нижче викладені основні тези спікерів, які були озвучені під час форуму. 

«Міністерство змінює підхід до державної підтримки насінництва. яке було вироблено в Україні. В минулому році діяла програма компенсації насіння лише вітчизняної селекції, але зараз програма розширюється і компенсації підлягатиме все насіння, яке вироблене в Україні. Сподіваємося, що більше виробників сільськогосподарської продукції зможуть скористатись цим видом державної підтримки, - розповідає Шеремета Віктор, Заступник Міністра аграрної політики та продовольства України».

«Мінагрополітики проводить наразі активну розробку нормативно-правових та підзаконних актів у сфері насінництва, - зауважив Леонід Сухомлин, Заступник директора департаменту - начальник управління виробництва продукції рослинництва та насінництва Мінагрополітики. – З огляду на це, громадські організації, насіннєві компанії та бізнес повинні бути більш активними і ініціювати ті зміни в законодавстві, які допоможуть їм працювати краще. Ми готові приймати всі пропозиції і відповідно до них розробляти нормативно-правові акти».

Володимир Лапа, Голова Держпродспоживслужби, розповів щодо планів Держпродспоживслужби у сфері контролю суб’єктів насінництва та розсадництва: «Перевірки будуть проводитись, план вже затверджений. На фінальному етапі знаходиться доопрацювання всіх необхідних підзаконних актів. Всім суб’єктам рекомендовано перевірити себе на наявність у Річному плані заходів державного нагляду, які будуть проходити у 2019 році. Внесення компаній і організацій до цього переліку залежить від ступеня оцінки ризику конкретного суб’єкту. Тобто, якщо згідно критерію оцінки ризику, підприємство знаходиться в першій, другій чи третій категорії, то, відповідно, є більший шанс того, що в поточному році до них прийде перевірка або і буде здійснено відповідний контроль».

Учасники форуму, також ставили запитання щодо важливості боротьби з фальсифікатом. Зокрема, Стефківський Віктор, начальник управління контролю в сфері насінництва та розсадництва Держпродспоживслужби, зазначив, що Служба намагається реагувати на всі випадки поширення фальсифікованого насіння: «Найбільше в боротьбі з фальсифікованим насінням нам може допомогти активність учасників ринку, які при виявленні таких фактів можуть звернутись безпосередньо до Держпродспоживслужби зі скаргою про те, що в конкретному місці, конкретний виробник здійснює реалізацію фальсифікованого насіння. За результатами цієї скарги, ДПСС здійснить позапланову перевірку зазначених суб’єктів і вчинить відповідні дії».  

Мельник Сергій, Директор Українського інституту експертизи сортів рослин, на запитання модератор, розповів про те, що планується значне зростання вартості послуг у сфері охорони прав на сорти рослин. Це пояснюється тим, що останнє підвищення цін було багато років тому, а економічна ситуація в країні і потреби самого інституту на формування відповідної матеріально-технічної бази обумовлюють необхідність збільшення грошових надходжень до бюджету установи. «Ці кошти будуть направлені на модернізацію наявних пунктів досліджень та на відкриття нових – необхідно закуповувати нову техніку, обладнання, збільшувати зарплати працівників. Відповідно, зростання вартості повинно безпосередньо вплинути і на якість експертизи. Наразі постанова вже пройшла обговорення з асоціаціями та деякі етапи погодження в центральних органах виконавчої влади, тому очікується, що зростання ціни відбудеться в осінньому сезоні цього року або навесні 2020».

Під час панельної дискусії також піднімались питання сертифікації насіння. За словами Грюнвальд Наталії, Керівника приватного органу сертифікації «Агросерт», попит на сертифікацію насіння у них, як у приватного органу сертифікації значний: «На сьогодні ми оцінюємо свою частку на ринку близько 20 %. Шукаємо можливості для масштабування та більшого поширення своїх послуг». Представник ДП «Центр сертфікації насіння та сільськогосподарської продукції» державного центру сертифікації насіння на запитання учасників форуму повідомив, що зростання вартості послуг по сертифікації не планується і підприємство готове до задоволення потреб ринку.

«Сьогодні на ринку є більш зрозуміла та прозора ситуація, ніж до 2014 року, зростає попит на насіння, а у компаній з’явились можливості для планування свого бізнесу, –  прокоментував Олександр Федоров, генеральний директор ТОВ «КВС-УКРАЇНА». – Разом з тим, одним з основних викликів для насіннєвої галузі сьогодні є пропозиція нових продуктивних сортів та гібридів. Інвестиції в наукові розробки та селекцію є дуже затратними. Велика частину доходу ми реінвестуємо у виведення нових сортів і гібридів».

«Компанія Агроскоп представляє компаніям широкий асортимент послуг та орієнтується у своїй роботі на задоволення потреб аграріїв. Ми намагаємось запропонувати те насіння, яке відповідає завданням виробника: чи то збільшення врожайності, чи забезпечення стабільної врожайності в умовах посухи, чи більша стійкість до певних хвороб тощо. Основне завдання дистриб’юторів полягає у покращенні сервісних послуг, зокрема, це швидка і зручна логістика поставок насіння до агровиробників у якомога коротші строки, а також надання відповідних фахових консультацій аграріям щодо використання тих чи інших продуктів, які вони купують», - розповідає Катерина Прилуцька, керівник напрямку дистрибуції насіння ТОВ «Агроскоп Інтернешнл».

Ігор Єрмолаєв, директор бізнес напрямку HarvEast Holding, повідомив про рішення агрохолдингу відкрити напрямок насінництва: «Нашою метою було вийти на той рівень, коли ми самі себе можемо забезпечити потрібною кількістю якісного насіння для власних потреб. Наразі ми вбачаємо, що на ринку є великий попит у наданні наших потужностей по виробництву, розмноженню та переробці насіння і для інших виробників. Тобто, ми забезпечуємо не лише свій холдинг насінням, але й надаємо наші потужності як для насіннєвих компаній, так і для інших учасників ринку. На сьогодні насінництво в компанії HarvEast стає одним з основних продуктів і ми займаємося не лише агровиробництом, а вже і орієнтуємось в певній мірі на розмноженні та виробництві насіннєвого матеріалу, як окремий бізнес».

ДСВ Інституту фізіології рослин є державним підприємством, яке успішно здійснює комерційну реалізацію насіння в Україні. Однією з ключових проблем є недостача інвестицій  як зі сторони держави, так і приватного бізнесу у розвиток вітчизняної селекції та виробництва насіння. Помітна тенденція, що представленість на ринку українських сортів і гібридів стає все меншою, їх витісняє іноземна селекція навіть в такій традиційно сильній сфері, як сорти озимої пшениці. Наразі, українські виробники відчувають значну конкуренцію на відчизняному ринку. «Ми шукаємо можливості партнерства, залучення інвестицій і збільшення власних потужностей. Із останніх досягнень хочу відмітити, що нещодавно ми побудували нову лінію, яка забезпечує 100 тонн виробництва насіння на добу. Проте нам є куди рости», – коментує Валерій Конверський, керівник ДСВ Інституту фізіології рослин.

Також на форумі відмітили, що Україні не варто намагатись конкурувати в таких глобальних для світу культурах, як кукурудза, соняшник, бавовна та соя, оскільки вони є досить поширеними у світі. Над їх селекцією та гібридизацією працює велика кількість світових корпорацій. Для України є більш перспективним концентрація на селекції і розмноження більш нішевих культур, придатних для розмноження на її території, таких як озима пшениця та цукровий буряк. Тут держава може проявити свої селекційні напрацювання та отримати першість в даному напрямку.