Ірина Зеленіна, директорка Центру підтримки експорту КТПП, який є членом асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», розповіла про те, як змінився український експорт з 2014 року, яка галузь є лідером українського експорту, а яка на сьогоднішній день має найбільший потенціал, а також про те, як виставкову галузь змінили карантинні обмеження в Україні та світі.

Розкажіть, будь ласка, про «Центр підтримки експорту». Чим займається компанія?

Основна діяльність «Центру підтримки експорту» зосереджена на експортному консалтингу та консолідації українських експортерів на міжнародних виставкових заходах. Зокрема, ми опікуємося такими великими міжнародними виставками харчової промисловості, як GulFood, Anuga, Sial та багатьма іншими. На них ми маємо великі виставкові стенди, у яких беруть участь представники food-індустрії України. Також Центр займається каталогами експортерів, бізнес-місіями, заходами різного формату як в Україні, так і за кордоном.

Однією з наших найбільших спеціалізацій є харчова промисловість, але ми допомагаємо розвивати експорт і в інших галузях, таких, наприклад, як експорт послуг, туризм, медичний туризм. Словом, у всьому, що допомагає Україні закріпити за собою статус надійного експортера на зовнішніх ринках.

А хто основні клієнти «Центру підтримки експорту»?

Якщо говорити про нашу основну, тобто виставкову діяльність, колективні стенди України, де ми представляємо експортерів, то переважна більшість наших клієнтів - це виробники продуктів харчування та експортери обладнання та інгредієнтів для харчової промисловості. Розмір компаній не має значення - ми працюємо як з провідними великими компаніями, до прикладу TerraFood, Kernel, Ovostar, так і з компаніями, які тільки розпочинають свій експортний шлях.

Скільки Ви вже працюєте у цій сфері, і скільки існує ваша компанія?

Я працюю у цій сфері з 2014 року, і виставкою GulFood почала займатися, ще не працюючи у структурі «Центру підтримки експорту». Сам же Центр зареєстрований у 2016 році.

Чи змінився український експорт за ці роки, що ви працюєте на ринку? І, якщо так, то яким чином?

До 2014 року експортний ринок України був здебільшого орієнтований на країни СНД і, зокрема, Росію. Після 2014 року Україна постала перед викликом: вона мала навчитися виходити на інші ринки, на ті, де своє місце вже зайняли серйозні іноземні компанії. І якщо подивитися на шлях, який наша держава пройшла з 2014 по 2020 рік, то можна помітити великий зліт у спроможності самих себе представити, вмінні об’єднуватися і бути гідним гравцем на міжнародних ринках будь-яких категорій, особливо, в аграрному секторі та харчовій промисловості.

А до яких країн ми сьогодні експортуємо найбільше?

Це увесь світ! Зараз Україна не обмежена у виборі ринку. Питання лише у виборі моделі експорту і бажанні експортера. Якщо він зацікавлений у тому, щоб постачати свою продукцію до інших країн світу, то, залежно від виду продукції, він має дослідити що роблять його українські та закордонні конкуренти, оцінити їх дії та вибрати правильну модель просування. Ми наразі знаємо приклади, коли компанія за два роки розширила свій експорт до 20 країн. Тому, в принципі, я не бачу у цьому питанні обмежень для наших експортерів. Усе залежить від того, про яку продукцію йдеться, наскільки на неї існує попит, наскільки якісно компанія готується і працює з ринками.

Ви згадали таке поняття як «моделі експорту». Чи могли б ви пояснити, що мається на увазі?

Мова про те, як саме просувати продукцію на закордонні ринки: робити це через трейдерів чи шукати прямі контакти, яку сертифікацію потрібно пройти, чи відкривати представництво за кордоном чи користуватися якимись іншими контактами. Залежно від країни, моделі входу на ринок можуть бути різними, і компанії мають правильно їх оцінювати. Саме тому зараз існує багато шкіл експортерів та багато фондів, які допомагають, зокрема, малому та середньому бізнесу навчитися ефективно просувати себе на зовнішніх ринках.

Компанії якої галузі на сьогоднішній день експортують найбільше? І у якій галузі ви вбачаєте найбільший потенціал для експорту?

Стабільно перші місця в українському експорті посідають компанії аграрної галузі та виробники металопродукції. Потім, напевно, — галузь ІТ. Україна зараз серйозно працює у напрямку експорту ІТ-послуг. Також швидкими темпами розвивається креативна індустрія.

Один із найбільших потенціалів, я думаю, — у галузі туризму. Наразі Україна приділяє багато уваги її розвитку, має багато проектів для розвитку цієї сфери. А розвиток туризму — це також залучення інвестицій. Розвиток цієї галузі передбачає не лише збільшення потоку туристів, це також будівництво готелів, ресторанів, покращення доріг, нові музеї, нові послуги… Туризм збільшує потік іноземців та іноземної валюти до України, як результат зростає пропозиція і створюються нові робочі місця.

Звісно, аграрний сектор при цьому нікуди не дінеться. Єдине, чого дуже хотілося б, щоб Україна була не лише експортером сировини, а й щоб експортувала все більше якісної продукції з високою доданою вартістю.

Напевно карантинні обмеження в Україні та світі сильно вплинули на ваш бізнес. Розкажіть, як ви переформатували свою роботу у зв’язку з новою дійсністю?

Останній офлайн-захід, на якому ми встигли представити свій виставковий стенд, був у лютому 2020 року. Це була виставка GulFood. Цей рік ми також почнемо з цієї виставки і нашого стенду на ній: у тому самому павільйоні, на тому самому місці.

Загалом 2020 рік був важким, адже виставкові заходи скасували, і ми, як і усі, змушені були перейти в онлайн. Здебільшого ми зосередилися на проведенні онлайн-курсів, шкіл, спілкувалися з партнерами. В принципі, так як і в туризмі, у виставковій галузі все призупинилося, адже виставкова діяльність — це теж туризм, тільки бізнесовий. Зараз абсолютно всім гравцям ринку не вистачає офлайн-заходів. Увесь цей час, незважаючи на велику кількість зустрічей у Zoom, всі дуже чекають на відкриття кордонів і можливість знову вільно подорожувати.

Чи маєте прогнози на 2021 рік щодо ділової активності загалом та у вашій галузі зокрема? Які тенденції, на вашу думку, переважатимуть?

Якщо говорити про Європу, то на найближчі п’ять місяців усі офлайн заходи заморожені. У нас заплановані закордонні виставки на другу половину 2021 року, але участь у них буде вирішуватися у процесі. Наприклад, на жовтень 2021 року запланована виставка Anuga, але чи відкриє Німеччина кордони, ми дізнаємося не раніше кінця травня. Ну і, звісно, на усіх заходах, якщо вони відбуватимуть цього року офлайн, будуть обмеження. Наприклад, у Дубаї на виставці GulFood будуть достатньо жорсткі вимоги щодо кількості відвідувачів та кількості експонентів, що присутні на стенді. Я думаю, що такі обмеження існуватимуть на виставках ще щонайменше рік.

Крім того, я вважаю, що у майбутньому проводитиметься все більше гібридних виставок, що поєднуватимуть офлайн- та онлайн-активності. Ми вже навчилися жити в онлайні, і тепер він буде присутній  у нашому діловому житті навіть після того, як знімуть обмеження, як у форматі окремих активностей, у якості елементу виставкових заходів, так і поза ними.

А чи важче вашій компанії стало працювати в онлайні?

Я би сказала, що питання не полягає у тому наскільки це важко. Багато українських та іноземних заходів зараз відбувається онлайн, увесь бізнесовий світ перейшов в Інтернет, і компанії, які налаштовані на співпрацю, на пошук нових клієнтів, протягом цього року активно працювали в мережі: хтось самостійно, а хтось брав участь у заходах. Проводилося багато круглих столів, бізнес-місій і навіть онлайн-виставок. Але онлайн не дає персонального контакту — коли ти можеш взяти продукт у руки, подивитися, відчути смак… А це дуже важливо! Особливо для харчової індустрії. А от офлайн виставка такі можливості дає.

Так само і продуктивність від онлайн-заходів: вона не є меншою, вона – інакша. Онлайн дає можливість швидких контактів, і їх кількість однозначно може бути більшою, ніж в офлайні, але особисто я вважаю, що офлайн-контакти якісніші, і дають можливість отримувати кращий ефект.

Які маєте очікування від членства в асоціації «Українського клубу аграрного бізнесу»?

Для нас УКАБ — це осередок людей, для яких аграрна сфера є найважливішою у житті, це можливість бути в курсі усіх актуальних новин галузі, можливість брати участь у прекрасних заходах (адже заходи УКАБ є одними з найкращих серед тих, що відбуваються в Україні в аграрній сфері). І ми пишаємося, що стали частиною такого потужного аграрного майданчика в Україні.