Розвиток агрохолдингів у 2010-2015 роках характеризувався переходом від хаотичної акумуляції землі до продуманого господарювання.

У першу п’ятирічку агрохолдингів в Україні, яка припала на 2005-2010 роки, відбувався їх бурхливий ріст, що супроводжувався масштабним, подекуди хаотичним накопиченням земельного банку і нарощенням виробництва за рахунок екстенсивного розвитку. Проте у пізніший період ця тенденція змінилася. Якщо з 2010 до 2013 року земельний банк агрохолдингів зріс на 2 млн. га до 6 млн. га (+51%), то до 2015 року загальний обсяг земельних ресурсів у їх оренді знизився до 5,6 млн га. У 2014 році скорочення відбулося в основному через зменшення земельного банку агрохолдингів, які орендували землі у Криму та на Сході. Інші втрати були зумовлені значним подорожчанням виробничих ресурсів та складними умовами доступу до фінансування, а також концентрацією земельних ресурсів у регіонах основної присутності холдингів.

Крім зменшення земельного банку зазначений період характеризувався консолідацією ринків. Зокрема, у 2013 році холдинговими компаніями вироблялося більше 60% птиці, цукрового буряку та яєць - більше 50%, кукурудзи – біля 40% та сої - біля 40%. Незважаючи на великі обсяги виробництва, рентабельність таких компаній є здебільшого нижчою, ніж незалежних підприємств, що пояснюється більшими адміністративними витратами. Агрохолдинги також мають більші  амортизаційні відрахування на техніку та обладнання. Зважаючи на рівень інтенсифікації виробництва у вертикально інтегрованих структурах, їх переваги проявляються в період високих цін на продукти. Найбільш помітно це було в 2010-2012 роках. Для прикладу, за результатами 2012 року агрохолдинги заробляли на гектарі зернових культур на 12,6% більше, ніж незалежні господарства. Таким чином, розпочалася епоха зростання ефективності агрохолдингів.

Залучення зовнішніх ресурсів від розміщення акцій на міжнародних біржах продовжилося, проте на IPO у 2010-2015 роках вийшли лише 5 компаній, тоді як у 2005-2010 роках – 16, відповідно, обсяг залучених коштів зменшився в 5 разів.

Після перших дефолтів великих аграрних компаній довіра іноземних інвесторів до українського АПК значно знизилася, а у період кризи 2014 року ситуація тільки погіршилася. На фоні загального економічного спаду суттєво ускладнився доступ до фінансування та фактично закрилися зовнішні ринки запозичень. Стало зрозуміло, що на найближчі роки шлях вітчизняним агрокомпаніям на міжнародні біржі закритий.

Така кон’юнктура викликала зміну сприйняття власниками агробізнесу своїх компаній. Агрохолдинги почали позиціонуватися не як актив, який можна відносно швидко продати, акумулювавши привабливі ресурси, а як довгостроковий проект, який потрібно розвивати.

Про майбутні перспективи розвитку агрохолдингів в Україні читайте у наступних релізах асоціації «Український клуб аграрного бізнесу». Також ці питання будуть детально розглянуті на VI Міжнародній конференції «Ефективне управління агрокомпаніями», що відбудеться 16-18 вересня 2015 року в м. Києві.

Асоціація

Український клуб аграрного бізнесу

вул. Жилянська, 146, пов. 3

01032 Київ, Україна

Тел/Факс: +380 44 236 20 97, 79

[email protected]

www.ucab.ua

Анна Фещенко

Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) http://ucab.ua була заснована у 2007 році для захисту економічних і професійних інтересів гравців аграрного бізнесу України. УКАБ є унікальною платформою в Україні для налагодження ділових контактів між лідерами агробізнесу, підвищення ефективності їх роботи та налагодження діалогу з органами державної влади. УКАБ активно сприяє українським виробникам у встановленні та підтримці міжнародних ділових зв’язків. До складу Асоціації входять найбільші виробники та переробники сільськогосподарської продукції України.