11 грудня 2024 року асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent в InterContinental Kyiv провели ХVI Міжнародну конференцію «Ведення агробізнесу в Україні» (DoAgro24), під час якої представники влади та бізнесу підсумували агрорезультати цього року та сформували інсайти наступного сезону. За традицією, конференція стала майданчиком для пошуку ключових орієнтирів, що домінуватимуть 2025 року та допоможуть Україні стати більш конкурентоспроможною на світовому ринку АПК.

Генеральним партнером конференції виступила Міжнародна Фінансова Корпорація (IFC), що є підрозділом Групи Світового банку, та у партнерстві з Міністерством фінансів Чеської Республіки реалізовують проєкт «Підвищення стійкості агробізнесу».

Серед спікерів заходу – представники Чеської Республіки в Україні, Верховної Ради України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, АТ «Укрзалізниця», Київської школи економіки, лідери думок аграрного ринку, експерти міжнародних організацій, підприємці з компаній-експортерів, діячі громадських організацій та банків.

Під час офіційного відкриття конференції зі сцени пролунало відеозвернення  від надзвичайного і повноважного посла Чеської Республіки в Україні Радека Пеха, який висловив підтримку українським аграріям: «Незважаючи на усі виклики, український агробізнес продемонстрував неймовірну стійкість і бажання впроваджувати інновації. Ця стійкість є свідченням адаптивних стратегій, впровадження технологій та неухильного прагнення тих, хто сповнений рішучості зберегти потужний агропромисловий сектор України».

«Сьогоднішня подія надзвичайно важлива, бо вона уможливлює діалог між урядами, міжнародними організаціями, партнерами з розвитку та бізнесом. Наразі загальні збитки галузі складають 80 млрд доларів, а 20% орних земель повністю або частково зруйновані. Банківська галузь продовжує активно фінансувати сектор аби пом'якшити ці наслідки. IFC підтримує аграріїв шляхом надання прямого фінансування та дорадчих послуг. З 1992 року, IFC інвестувала 5 млрд доларів у вітчизняний приватний сектор, і половина цієї суми була спрямована на сільське господарство.  Ми будемо з Україною на шляху до її перемоги та докладатимемо максимум зусиль для підтримки її економічного відновлення», – наголосила голова регіонального представництва IFC в Україні та Молдові Ліза Кестнер у вітальній промові.

З привітанням до гостей конференції звернулись й бізнес директор Case IH в Україні та Молдові Сергій Лисенко й директор ВІТАГРО ПАРТНЕР Олександр Холод, одноголосно підкресливши важливість інновацій, нарощення інвестицій та постійної адаптивності ринку техніки й добрив до потреб агровиробників.

Пленарна частина конференції розпочалась презентацією «Від мін до вступу в ЄС: як український агросектор може зміцнити Європу та глобальну продовольчу безпеку»  від Едмунда Кларка, старшого менеджера Tony Blair Institute for Global Change. За оцінками Світового банку, розмінування України коштуватиме 35 мільярдів доларів. Але, відповідно до слів спікера, це є життєво важливим не тільки для України, а й для всього світу: те скорочене виробництво, що маємо наразі, однією тільки пшеницею могло б щороку годувати щонайменше 40 мільйонів людей у різних країнах.

Головні підсумки року підбили під час панельної дискусії «Аграрна нація: адаптація, стійкість, розвиток» за участі генерального директора УКАБ Олега Хоменко, Міністра аграрної політики та продовольства України Віталія Коваля, голови правління АТ «Укрзалізниця» Олександра Перцовського, голови Комітету ВРУ з питань аграрної та земельної політики Олександра Гайду. Серед головних висновків:

• 2024 рік для аграріїв закінчується з обережним оптимізмом, маємо кілька вагомих досягнень: історичний рекорд із виробництва сої – 6 млн т, рекордний середній надій на одну корову в с/г підприємствах - 6 565 літрів, очікується експорт цукру з України у понад 700 тис. т, що стане найбільшим показником з 2000 року;
• знаковим став старт відбілювання ринку державних с/г земель в межах проєкту «Земельний банк»: аграрії активно беруть землі в оренду, що сприяє ефективності ведення бізнесу та покращує стан земельних ділянок;
• вступ до Європейського Союзу є важливою складовою розширення експортного потенціалу України, можливостей для аграрного ринку і бізнесу. Україна – не загроза для європейських фермерів, а надійний партнер. Якщо спільно переробляти продукцію та будувати логістичні шляхи, ЄС з четвертого місця обсягу експорту підніметься на друге місце. Необхідно розробити спільну аграрну політику з ЄС, щоб максимально лібералізувати торгівлю між європейським ринком та Україною;
• на 2025 рік прогнозується помірна ціна на зерновози, а вплив індексації тарифів на вантажні перевезення агропродукції залізницею складе менш ніж долар на тонну. Укрзалізниця готова обговорювати компенсатори та вести діалог із агровиробниками. Зокрема, можливі: укладання довгих договорів за фіксованими цінами, участь у державній програмі, яка субсидує перевезення агропродукції з прифронтових територій, організація маршрутних відправок зернових. Також у планах перевезення зернових «на короткі плечі» – на відстань 200-300 км, де наразі домінує автотранспорт.

Змістовна дискусія змінилася не менш інформативною презентацією «Підтримка IFC для компаній, які інвестують в Україну: фінансові та консультаційні рішення» від Голови офісу IFC в Україні Олени Волошиної. У своєму виступі вона представила результати опитування агросектору від IFC та УКАБ щодо інвестування в агробізнес, відповідно до якого 76% респондентів планують фінансувати розширення свого бізнесу, незважаючи на війну. Агровиробники найбільш схильні до інвестицій в техніку та обладнання, виробництво сільськогосподарських культур/тваринництво/садівництво та придбання земельних ділянок (44%). «IFC буде допомогати українським агровиробникам розвивати свій бізнес під час кризи та братиме активну участь у відновленні сектору по завершенню війни. Ми готові надавати як пряме фінансування, так і дорадчі послуги в межах проєкту «Підвищення стійкості агробізнесу», що реалізується у партнерстві з Чеською Республікою. Разом ми маємо на меті сприяти інвестиціям в агросектор в Україні в тих напрямках, що є критично важливими для вирішення проблем глобальної продовольчої безпеки», – зауважила Олена Волошина.

Тема інвестування отримала своє логічне продовження під час панельної дискусії «Інвестиційні потреби та можливості агробізнесу». У плідній розмові взяли участь: фахівчиня програм IFC в Україні Катерина Чечель, голова Наглядової ради Групи компаній Агро-Регіон Айварас Абромавичус, генеральний директор Cygnet Agrocompany Ігор Шилюк, CFA, FRM, керівник команди з підтримки транзакцій Програми USAID «Врожай», керівник регіону Emerging Europe в CrossBoundary Скотт Річардс, член Правління Креді Агріколь Банк Александр Чеснакофф, директорка з аграрних інвестицій Agroprosperis Group Марія Осика, директор із розвитку та інвестицій ГК VITAGRO Сергій Савчук. Головними тезами обговорення стали:

• Зміщення фокусу інвестування: Одним із найбільших випробувань для агро з початку повномасштабного вторгнення була волатильність цін на зернові, логістику та інші ресурси. Для прикладу, максимальна ціна на оренду вагонів через Prozorro сягнула 11 000 грн за вагон, тоді як і 2023 вона відновилася до 3 600 грн. Тому інтерес до інвестицій у логістику, який був помітний 2-3 роки тому, нині майже відсутній. Натомість увага змістилася на інші галузі, наприклад, енергетику;
• Самоокупність та швидке повернення інвестицій: агровиробникам потрібно виходити на технології самоокупності, вирішувати, які проєкти варті інвестування. Аграрний сектор має впроваджувати стійкі бізнес моделі, котрі забезпечують швидке повернення капіталу;
• Обережність в прийнятті рішення щодо інвестування:  Останні два роки (2022-2023 рр.) стали для агровиробників справжнім випробуванням у визначенні пріоритетних напрямків для інвестицій. 2024 рік виявився порівняно прогнозованим для українського аграрія, але при тому спостерігається значна обережність у прийнятті рішень щодо кредитування та інвестицій. На сьогодні банки зосереджуються на стратегічному плануванні та оптимізації бізнес-процесів у компаніях-позичальниках, аби допомогти їм впоратися із викликами;
• Доступність капіталу: Банківський сектор України наразі характеризується дуже високим рівнем ліквідності, проте розподіл капіталу в аграрній галузі є нерівномірним. Так, значна його частина зосереджена у вертикально-інтегрованих агроконцернах, тоді як дрібніші гравці отримують набагато менше ресурсів.
• Важливими залишаються наявність страхування військових ризиків, а також можливість вільно експортувати агропродукцію.

Далі на сцені DoAgro24 виступив керівник Програми USAID «Врожай» Метью Вебер з презентацією «Діяльність нової програми USAID “Врожай”». Програма спрямована на підтримку виробництва зернових та олійних культур в Україні (на площах від 5 до 2,000 га) та має три ключові цілі:

• прибуткове виробництво: повернення продуктивності та доходів від ключових культур до рівнів до війни, підвищення ефективності виробництва.
• доступ до ринку: підтримка малих та середніх фермерів у доступі до ринків, зокрема через поліпшення логістики та розвиток B2B зв'язків.
• ефективність ринкової системи: розширення доступу до фінансування, підтримка законодавчих ініціатив і сприяння працевлаштуванню недостатньо представлених груп, підтримка агробізнесу в питаннях використання інноваційних технологій вирощування культур.

Крім цього, CFA, FRM, керівник команди з підтримки транзакцій Програми USAID «Врожай», керівник регіону Emerging Europe в CrossBoundary Скотт Річардс оглянув сферу альтернативного фінансування агробізнесу в Україні. За словами спікера, в Україні спостерігається значне зниження доступності кредитів з часів глобальної фінансової кризи, а обсяг кредитів для аграрного сектора становить лише 1,8% ВВП України. «Водночас надання фінансування малим агробізнесам може суттєво підвищити продуктивність і доходи в аграрному ланцюгу, що, в свою чергу, позитивно вплине на економіку країни. Крім традиційних шляхів кредитування, існують фінансові інструменти для підтримки розподілу ризиків інвесторів і відкриття доступу до капіталу для нових інвестиційних проектів: пільговий капітал, страхування ризиків або гарантії, технічна допомога», – пояснив Скотт Річардс.

Тема фінансування змінилась не менш нагальною тематикою – «Рентабельність і людський капітал в агробізнесі: як підвищувати ефективність у складні часи — підсумки з досліджень Agrohub 2024 року». Керівниця напрямку Agrohub Benchmarking Оксана Боброва радить: «Оптимізація витрат — ключ до рентабельності. Дослідження показують, що найвищі результати у 20% найкращих площ досягаються завдяки ефективному управлінню витратами. Водночас підвищення урожайності є головним чинником зростання операційного прибутку (EBITDA). Орієнтуйтесь на впровадження передових технологій для досягнення цього показника». У свою чергу, керівник Agrohub HR360 Benchmarking Дмитро Лєбєдєв розповів про ключові інсайти з досліджень персоналу в агро:

• люди — ключовий актив та ризик у 2025 році: очікуйте зростання фінансових та нефінансових очікувань з їхнього боку;
• проактивна політика заробітної плати: підвищуйте рівень заробітної плати вчасно та відповідно до ринкових трендів;
• фокус на окладах: бонуси поступатимуться зростанню окладів;
• комбіновані системи оплати: перехід від відрядної форми до фіксованої або змішаної як більш ефективна мотивація персоналу.

Наразі однією з актуальних тем є цифрові трансформації агрофінансування. І про це йшла мова у виступі експертки з комунікацій та інформаційних кампаній Проєкту IFC «Розвиток доступу агросектору України до ринків капіталу» Олесі Омеляненко на тему «Від розписок до нот: інновації в агрофінансуванні та доступ до ринків капіталу». Спікер пояснила: «З аграрними нотами фінансування стає доступніше, швидше, безпечніше та простіше. Це досягається за рахунок суттєвих переваг аграрних нот: охоплюють, крім рослинництва, також продукцію тваринництва і первинної переробки, можуть бути предметом застави, можливе оформлення онлайн без участі нотаріусів, забезпечують надійний рівень захисту інформації, підтримують автоматизовану взаємодію між реєстрами та депозитарною системою, передбачено вторинний ринок для купівлі-продажу інструменту, є доступ для кредиторів-нерезидентів. Новий інструмент запрацює з 1 січня, водночас функціонування звичних для всіх аграрних розписок не зупиняється, вони будуть діяти паралельно із аграрними нотами».

У фінальній частині конференції тему «Експорт зерна з України: розширення каналів збуту та нові можливості» презентував дослідник Центру досліджень продовольства та землекористування (KSE Агроцентр) Київської школи економіки Роман Нейтер. На думку спікера, основні зміни в українському експорті такі:

• нарощування потужностей через критичні порти Рені та Ізмаїл: до війни експорт цим шляхом становив 1,5% від загального обсягу, тоді як завдяки розвитку портів на Дунаї цей показник зріс до 30%;
• впровадження та продовження до 2024 року ЄС заходів автономної торгівлі, що забезпечило своєчасну підтримку експорту українського зерна в умовах обмеженої логістики;
• розвиток альтернативних логістичних шляхів: зміцнення залізничного та автомобільного сполучення з європейськими країнами відкрило нові можливості для експорту зерна, зменшивши залежність від морських шляхів;
• Україна відкрила власний морський коридор з портів Одеса, Південний і Чорноморськ: 53,2 млн т зернових, олійних культури та продуктів переробки було експортовано з Великої Одеси з жовтня 2023 р. по жовтень 2024 р.;
• зменшення бюрократичних перешкод і загальне спрощення експорту: оцифровка служб карантину рослин, спрощення міжнародної торгівлі, удосконалення фітосанітарних процедур.

Про агроекспорт також говорили спікери панельної дискусії «Розширення експортного потенціалу ринку зернових»: менеджерка з розвитку міжнародних зв'язків в сфері аграрного експорту Проєкту USAID «Економічна підтримка України» Тетяна Тримпол, заступник комерційного директора з зовнішньоекономічної діяльності ІМК Віталій Петрук, директор комерційного департаменту ТАС Агро Антон Жемердєєв, директор з торгівлі НІБУЛОН Володимир Славінський, директор Гермес-Трейдінг, член ради директорів холдингу Агровіста Юрій Скічко, комерційний директор Агро-Регіон Олександр Тимошенко, директор департаменту зовнішньої торгівлі Групи АГРОТРЕЙД Андрій Бут. Головними особливостями українського експорту зернових, які зазначили панелісти, є:

• повномасштабне вторгнення стало тригером розвитку експорту і порушило питання розширення зовнішніх ринків збуту, пошуку прямих контактів для експорту. Як результат – за останні три роки помітно змінився портфель експортерів, з’явились нові гравці на ринках;
• плідна співпраця державних органів з компаніями, бізнес-асоціаціаціями та між самими компаніями   допомогла витримати тяжкий виклик, коли міжнародні трейдингові компанії пішли з України, що дозволило українським компаніям стати сильнішими і незалежними від посередників. Тепер варто не зупинятися на досягнутому, продовжувати те, що започатковано за часи війни, покращувати портову логістику, роботу залізниці, фінансові показники, вкладати робочий капітал в експорт, об’єднувати зусилля, знання та досвід;
• в умовах, коли агробізнес досить адаптивний, а держава звертає увагу на детінізацію ринку, то Україну чекає цивілізований ринок із зрозумілими правилами гри;
• перезапуск зернового коридору без участі посередників через глибоководні порти нормалізував логістику, збалансував ринок, дозволив вивести перехідні залишки.
• наразі важливо продовжувати налагоджувати прямі експортні контатки і довгострокові відносини для нарощування і збільшення експортного потенціалу українських виробників і також потрібно покращувати врожайність, змінювати технології, дивитися у переробку;
• нас чекає зменшення кількості компаній-експортерів, але український бізнес тепер має свій план “Б”.

Окрім участі в пленарній частині, більше 350 учасників конференції – агровиробники, експортери, представники ресурсних компаній, громадські діячі й урядовці, змогли неформально поспілкуватися, зав’язати нові знайомства, домовитися про подальшу співпрацю під час перерв для нетворкінгу. А також близько 100 осіб брали участь онлайн у сесіях від IFC та Проєкту USAID «Економічна підтримка України».   

Конференція «Ведення агробізнесу в Україні» вже шістнадцять років поспіль допомагає бізнесу й владі знаходити ефективні та дієві рішення для розвитку аграрного сектору України. Команда асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» та агенції UCABevent дякує всім учасникам та спікерам заходу, а також висловлюємо свою подяку за підтримку івенту партнерам: Міжнародній Фінансовій Корпорації (IFC) разом з Міністерством фінансів Чеської Республіки – генеральному партнеру, Проєкту USAID «Економічна підтримка України» та Програмі USAID «Врожай», Case IH – ексклюзивному технічному партнеру, Vitagro Partner – ексклюзивному партнеру, Credit Agricole Bank – ексклюзивному фінансовому партнеру, ICL – срібному партнеру, AgroPortal – генеральному інтернет-партнеру, інформаційним партнерам: Liga: Zakon, Growex, GrowHow, Agroexpert, журналу «АгроЕліта», IFarming, «Агробізнес Сьогодні», Agriteka, Agrichain та платформі Aggek.