Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
16 Червня 2019

Новини

25.01.2019

Ucab Чому не можна податками регулювати економічні відносини?

Нещодавні пропозиції Державної фіскальної служби (ДФС) по звільненню від нарахування ПДВ на операції з постачання на митній території України та вивезення в митному режимі експорту зернових культур, насіння олійних та олій рослинного походження сколихнули аграрний ринок. Враховуючи, що аграрний сектор становить 20 % економіки, його не можна ізолювати від ПДВ, - це в результаті може спричини втрати до 50 млрд гривень, які заплатять споживачі при оплаті рахунків.

Оскільки питання ПДВ на сьогоднішній день вкрай актуальне, 22 січня УКАБ спільно з компанією AgroGeneration організував інформаційний семінар на тему «Чому ПДВ – не прибуток?» з метою надання фахових роз’яснень, як формується ПДВ та прибуток аграрних компаній.

Від сплати ПДВ у 2019 році бюджет отримає 435 млрд грн, що становить 42% від усіх надходжень. Беручи до уваги такий масштабний вплив, будь-які необдумані експерименти реформування системи адміністрування чи сплати ПДВ можуть мати незворотні негативні наслідки для економіки.  Оподаткування в першу чергу має виступати засобом державної підтримки та стимулювання виробництва, забезпечувати конкурентоспроможність національного сільського господарства.

ПДВ має сплачуватись там, де була створена додана вартість. Є ПДВ внутрішньо сплачене споживачем під час купівлі кінцевої продукції, сума якого складе 95 млрд грн, а є сплата ПДВ при імпорті - 340 млрд грн.  З позиції кінцевого споживача – з 20 % сплаченого ПДВ не всі кошти йдуть безпосередньо в бюджет, а лише ті, де була створена додана вартість.

При виробництві аграрії мають операційні витрати на пальне, засоби захисту рослин, насіння тощо, які вони закуповують в імпортерів і шоста частина цих платежів становить ПДВ. Кожен із контрагентів (імпортер і аграрій) веде облік свого податкового кредиту з ПДВ (далі-ПК) і податкового зобов’язання (далі-ПЗ). «Коли аграрій платить імпортеру, він зазначає суму ПК в податковій декларації з ПДВ, а імпортер одночасно відображає цю суму в ПЗ (імпортер має пряме зобов’язання заплатити ці кошти в бюджет). Принцип стягнення податку на додану вартість з першого погляду достатньо простий: від суми ПЗ віднімаємо суму ПК і отримуємо суму податку, що підлягає сплаті до бюджету в звітному періоді. Якщо ми маємо ситуацію, коли елеватор купує зерно в аграрія, 1/6 платежу становить ПДВ, який елеватор відображає в ПК, а аграрій як ПЗ. В результаті аграрій заплатить в бюджет різницю між своїм податковим кредитом і зобов’язанням.  У випадку, коли елеватор відправляє це зерно на експорт - це відбувається за нульовою ставкою, тобто ПЗ при експорті в нього 0. В кінцевому результаті – різниця між ПК і ПЗ відшкодовується бюджетом держави», - розповідає про процес нарахування ПДВ Тарас Кузьмич, експерт з фінансових та податкових питань асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

«Більшість дискусій виникає навколо теми оподаткування при експорті. Якщо в нас експортно-орієнтований продукт - нам потрібно стимулювати експорт і бюджет не може заробляти на ПДВ в експортних операціях», - зазначає Тарас Висоцький, генеральний директор УКАБ. - Надходження ПДВ у 2018 році, які сплачуються с/г виробниками від імпорту таких ресурсів як: добрива, ЗЗР, сільгосптехніка, насіння та паливо – склали 25 млрд грн. Це також потрібно враховувати як надходження від аграрного сектору». 

Якщо буде запроваджена модель скасування ПДВ, ціна для виробника залишиться незмінною, проте оскільки в подальшому він не буде брати участь в оподаткованих операціях, згідно Податкового кодексу ця сума в 10 % не буде відшкодовуватись підприємству. В результаті, для виробництва продукції аграрій буде витрачати більше коштів. «За нашими підрахунками, в структурі собівартості сільгосппродукції близько 50-60 % витрат складають з ПДВ і 50-40% без ПДВ (плата за землю, зарплати, логістичні послуги тощо). Відповідно, коли ми рахуємо, що нам потрібно вкласти 600-700 дол. в гектар, це нам формує 60-70 дол. податкового кредиту. При запровадженні змін, наші витрати зростуть до 770 дол. на гектар, що по суті є 10-відсотковий податком на витрати с/г підприємства. Ці витрати не є частиною прибутку і означають, що собівартість одиниці продукції виросте за такого співвідношення на 10 %» - розповідає В’ячеслав Саган, податковий менеджер ТОВ «Агропросперіс».

Зважаючи на те, що 70 % продукції йде на експорт, при незмінній вхідній ціні на товар та зростанні собівартості на 10 %, конкурентність нашого виробництва на міжнародному ринку падає на 10 %, що в доларовому еквіваленті є суттєвою сумою. На виході матимемо ситуацію, коли споживач платитиме більше. В перші роки бюджет наповниться, але за рахунок споживачів та тих, хто інвестував в бізнес. Ефект для бюджету буде короткостроковий, а потім піде на спад. Так як ПДВ розраховується на певну одиницю, чим менше цих одиниць буде вироблено і продано - менше сплачено. Плюса для економіки та бюджету не буде, а інвестиції будуть втрачені безповоротно.

Експортер має право на відшкодування ПДВ – це той актив, на який він розраховує. ПДВ перш за все внутрішній податок, тому експортна ставка 0%. Коли у виробника звільнена операція, то сплачений ПДВ у понесених витратах на виготовлення продукції він не може перетворити в свій актив і включає його до собівартості та збільшує ціну продукту. Цей чинник впливає на конкурентоспроможність на світовому ринку.  «Якщо ми обкладаємо за нульовою ставкою, ця операція вважається оподаткованою. В результаті отримуємо так званий актив у вигляді вхідного ПДВ, який залишаємо на майбутнє, щоб зменшити поточні бюджетні платежі або подаємо до бюджетного відшкодування для отримання  у вигляді живих коштів. Податківці вважають неправомірним застосування нульової ставки, що для нас спричиняє прямі збитки, -  коментує Наталія Кузнєцова, Податковий менеджер AgroGeneration. - Вирощення с/г продукції - це створення продукту з нічого і в цьому процесі беруть участь багато людей і створюється багато робочих місць. На мою думку, недоцільно дискримінувати одну галузь за рахунок інших. Якщо потрібно підтримати наших переробників, не потрібно це робити за рахунок виробників».

Відсутність відшкодування ПДВ означатиме надходження до бюджету від 1 до 3 млрд грн. Контраргументацією УКАБ є те, що існують інші шляхи наповнення бюджету, які не впливатимуть на прозорість бізнесу, а саме  -детінізація ринку землі. Всі ці зміни не зможуть збільшити сплату податків від тіньових фермерів. «Наша пропозиція – шукати шляхи вивільнення конкурентності на ринку і робити так, щоб не було різниці між прозорим і нелегальним бізнесом та всі сплачували одинакові податки. Держбюджет додатково втрачає до 8-10 млрд грн в рік від існування тіньового обробітку землі. З усіх земельних ділянок має бути сплачений єдиний податок 4 групи, що складає в середньому 300 грн на гектар (7% від НГО) та ПДФО (18%) на орендну плату. Тобто ми маємо 660 грн мінімальних очікувань для бюджету від оренди гектару землі. Враховуючи, що в Україні 10 – 12 млн гектарів  – це мінімум 8 млрд додаткових щорічних надходжень, які поповнять бюджет та вирівняють конкуренцію» - розповів Тарас Висоцький, генеральний директор УКАБ.

Отже, ПДВ все-таки не прибуток. В нинішніх умовах через важливість ПДВ в економіці України, неможливо дискредитувати аграрний сектор чи певні групи товарів, наприклад зернові та олійні – це створить «перекоси», які в перспективі п’яти років знищать галузь. Додаткове наповнення бюджету шляхом маніпулювання ставок, на жаль, призведе до того, що за це заплатять в кінцевому результаті споживачі через ціни та інфляцію.




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Lozova Machinery
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Quivogne
  • Amazone
  • Goodvalley
  • IMMER Group
  • kws
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Lembke
  • Agroregion
  • ugt
  • Agroswit
  • Mriya
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agroros
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • danone
  • claas
  • john deer