Вимоги до безпечності і якості продукції АПК є не лише спробою убезпечити власних споживачів, але і ефективним інструментом захисту внутрішнього ринку, роль якого буде постійно зростати в найближчі роки. Про це, зокрема, говорили керівники аграрних відомств країн ЄС в ході проведення чергової міжнародної виставки-ярмарку "Зелений тиждень – 2009"

 На якому етапі знаходиться Україна в процесі удосконалення системи безпечності та якості продукції, та в ширшому контексті – системи технічного регулювання? Пошуку відповіді на це питання була присвячена конференція «Нетарифне регулювання ринків харчової продукції», яку провела Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) у Києві в рамках виставки «ПродЕкспо» 26 лютого 2009 року.

 Доповідачами конференції були представники Міністерства економіки України, Міністерства аграрної політики України, Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК, Ліги виробників харчових продуктів та Центру сертифікації Global Gap.

 Зокрема, начальник відділу дослідження стану ринку Департаменту інструментів торговельного захисту Міністерства економіки України, Юрій Козленко зазначив, що починаючи з 1995 року по 2007 рік включно до розділів І-ІV УКТЗЕД було застосовано близько 87 антидемпінгових заходів. При цьому, він відмітив, що значну роль в ініціюванні та проведенні спеціальних, антидемпінгових та антисубсидійних розслідувань відіграють національні виробники, подаючи заяву від групи виробників, обсяг виробництва яких становить більш, ніж 50% загального виробництва.

 Сергій Мельничук, директор Української лабораторії якості та безпеки продукції АПК, зазначив, що в усіх розвинутих країнах світу система контролю якості та безпеки харчових продуктів від виробника до споживача включає в себе два основних елементи: систему державного нагляду за виробництвом та професійний науковий супровід, незалежну експертизу та арбітраж. В Україні друга ланка знаходиться лише на початковому етапі становлення. В той же час, Українську лабораторію якості та безпеки продукції АПК варто віднести до успішного кроку України в даному напрямку. Адже, із застосуванням незалежної експертизи виробник не лише може гарантувати якість і безпечність своєї продукції, але й отримає допомогу на шляху формування високоефективного бізнесу. Як приклад, Сергій Дмитрович навів молочну галузь, де вже при закупівлі продуктивної молочної худоби можна на етапі ембріонального розвитку визначити, чи ця корова буде не лише високопродуктивною, але ще й даватиме молоко з показниками вмісту необхідних речовин, що є визначальними для виробництва високоякісного сиру

 У свою чергу, Геннадій Кузнєцов, директор Ліги виробників харчових продуктів відмітив, що при розробці українського законодавства щодо якості та безпечності харчової продукції, формуванні системи контролю за його виконанням слід орієнтуватися на європейський досвід, оскільки період становлення даної системи у цих країнах становить декілька десятиріч, і цей досвід може нам чудово послугувати

 У той же час, учасники дискусії погодилися, що "вертикальні" технічні регламенти на продукцію у харчовій промисловості не відповідають сучасним вимогам, в той час як подальшого розвитку потребує "горизонтальне" регулювання в частині маркування, вмісту небезпечних речовин, тощо. Як варіант врегулювання якісних показників так званих традиційних видів продукції було названо розробку мінімальних специфікацій якості.

 Коментуючи результати конференції, керівник групи експертів УКАБ Володимир Лапа відзначив, що в Україні, на жаль відсутня цілісна стратегія удосконалення системи безпечності та якості продукції, що буде основним стримуючим чинником для розвитку АПК в найближчі роки через неможливість адекватного розширення ринків збуту.