Уряд уже замислився над бюджетом-2016. І навіть визначився з ключовими моментами головного кошторису держави. На сайті Верховної Ради оприлюднено проект розпорядження Кабміну «Про схвалення Основних напрямів бюджетної політики на 2016 рік». Як видно з документа, заощаджувати доведеться на всьому. Приміром, серед пріоритетних завдань податкової політики — перехід сільськогосподарських підприємств на загальний режим обкладання податком на додану вартість. Спробуймо розібратися, який вплив матимуть пропоновані новації на роботу аграрного сектору.

Низькорентабельні культури треба «підгодовувати» фінансово

На сьогодні в Україні єдиною реальною підтримкою сільського господарства є режим спрощеного оподаткування галузі. Задекларовані цьогоріч 300 мільйонів гривень на покриття відсотків по кредитах є мізерною сумою порівняно з 87 млрд. грн. вартості тільки весняно-польових робіт, до того ж викликає багато запитань, як і кому ці кошти розподіляються. На відміну від механізмів дотацій чи іншої фінансової допомоги агросектору, акумуляція ПДВ сільгоспвиробниками на своїх спецрахунках — винятково прозорий механізм, і виробники могли його використовувати на цілі розвитку.

В Україні ціла низка культур мають низьку рентабельність виробництва, а з року в рік взагалі бувають збитковими. До таких належать соціально важливі та орієнтовані на внутрішній ринок жито, овес, просо, льон. Так, за останні п’ять років у середньому рівень рентабельності виробництва жита становить 6,5%, вівса — 0,1%, проса — 2,6%, ячменю — 0,6%. Водночас, за розрахунками експертів Українського клубу аграрного бізнесу (УКАБ), акумульоване ПДВ додатково забезпечує в середньому 7,5% до рентабельності виробництва сільгоспкультур. Отже, повернення ПДВ є єдиним чинником, що забезпечує економічну доцільність їх вирощування, а отож у разі зміни системи оподаткування виробники будуть вимушені від них відмовитись. У зоні ризику, крім так званих нішевих культур, також перебувають пшениця та ячмінь.

«За рентабельності більшості культур нижче 15% та кредитних ставок у 30% розвиток агросектору повністю зупиниться. Відповідно, Україна втратить щорічні темпи збільшення валютної виручки від експорту агропродукції на рівні мільярда доларів. Можна забути і про наші минулі урожайні рекорди. В умовах загальної системи оподаткування обсяги валового збору зерна в Україні, швидше за все, знизяться до 40 млн. т проти торішніх майже    64 млн.», — наголошує генеральний директор асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Тарас Висоцький.
 

У профільному комітеті Верховної Ради України усвідомлюють важливість спеціального режиму оподаткування та зрозумілу схему його відшкодування.

«Якщо раніше сільгоспвиробники мали просту працюючу систему державної підтримки — через спеціальний режим ПДВ, то тепер її спаплюжили. Безумовно, необхідно повертатися до старої моделі. Крім того, варто починати дискусію з приводу того, якою буде система оподаткування аграріїв з наступного року. Аграрний комітет парламенту вже має низку напрацювань. Необхідно починати діалог між урядом, Верховною Радою та аграріями вже сьогодні, а не чекати кінця грудня та робити все в авральному порядку, — зазначає Олег Кулініч, народний депутат України (депутатська група «Відродження»), член Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. — Новий механізм був введений з метою мобілізації частини обігових коштів аграріїв до держбюджету. Взагалі, в Україні є традиція: якщо в бюджеті немає грошей — залізай в кишеню до аграрія. Як правило, це відбувається у «найзручніший час» — коли сільгоспвиробникам треба сіятися».

Заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин Вадим Івченко додає, що спецрежим оподаткування ПДВ потрібно зберегти обов’язково, оскільки це є непряма підтримка галузі. «Наслідком переходу сільськогосподарських підприємств на загальний режим обкладання ПДВ стане істотне зниження обсягів виробництва продукції сільського господарства. А в нинішніх умовах від цього залежить не тільки життєздатність і самодостатність країни й суспільства, а й безліч найрізноманітніших напрямів людської діяльності. Наприклад, зайнятості населення», — наголосив народний депутат.

Поголів’я піде під ніж

Ще гірша ситуація з тваринницькою галуззю. Як відомо, більшість напрямів тваринництва в нашій країні є збитковими, і якраз акумульоване ПДВ забезпечувало виживання галузі. Так, у 2014-му рівень рентабельності виробництва ВРХ на м’ясо становив -35,6%, птиці на м’ясо  -9%, свинини 6%, молока  11%. За розрахунками УКАБ, щорічно акумульоване ПДВ компенсувало виробникам до 12% рентабельності.
«Якщо у рослинництві є можливості для швидкої переорієнтації на інші, більш прибуткові напрями, то підприємства тваринницької галузі такої можливості не мають, оскільки налагодження виробництва потребує значних капітальних інвестицій та часу на відновлення поголів’я. Виробники вже нині заявляють, що у разі переведення на загальну систему оподаткування вони будуть вимушені або відмовитись взагалі від тваринницького напряму, або значно зменшити поголів’я, що однозначно призведе до здорожчання продукції», — каже виконавчий директор Асоціації «Союз птахівників України» Сергій Карпенко. 

За оцінками Мінагрополітики, вже у 2015 р. додаткове фіскальне навантаження на аграрну галузь становитиме 30 млрд. грн. за рахунок невідшкодування ПДВ при експорті, підвищення податку на нерухомість, збільшення втричі ставки фіксованого сільгоспподатку (одночасно із індексацією нормативної грошової оцінки в цілях оподаткування), ведення додаткового імпортного збору тощо. «Вже станом на сьогодні валове виробництво сільгосппродукції скоротилось на 4,7%, насамперед, за рахунок тваринництва, яке більш чутливе до будь-яких змін. Тому, звичайно, Мінагрополітики виступає категорично проти скасування спеціального режиму оподаткування АПК. Адже цей крок не дасть очікуваного економічного та фіскального ефекту», — зазначив заступник міністра аграрної політики та продовольства України Володимир Лапа.

Голос України

Інші новини:

DuPont скликає лідерів на Всесвітню виставку Експо 2015 в Мілан для обговорення інновацій в глобальній продовольчій безпеці

ДПЗКУ розпочинає закупівлю зернових урожаю 2015 року

Ярі зернові та зернобобові культури вже посіяно на площі 6,5 млн га

Росія в надії на збільшення експорту скасувала вивізне мито на пшеницю