Нещодавно до асоціації “Український клуб аграрного бізнесу” долучилася компанія CALIPSO – аграрний холдинг, котрий поєднує у своїй структурі підприємства з вирощування, транспортування, закупівлі, зберігання та переробки зернових й олійних культур, а також впевнено розвивається в напрямку виробництва біогазу та біометану. В особистому інтерв’ю виконавчий директор CALIPSO Антон Коробко поділився думками щодо майбутніх перспектив і тенденцій розвитку відновлювальної енергетики та розповів, як компанії вдається долати логістичні труднощі воєнного часу. 

Розкажіть, будь ласка, про історію створення та діяльності компанії CALIPSO

CALIPSO була створена 8 років тому. Все починалось із Сумського кластеру, поступово компанія розширювалась за рахунок земель в Полтавській та Чернігівській областях. Наразі CALIPSO налічує 11 тис. га. Якщо порівнювати з початком 2022 року, то це на 500 га менше, оскільки у зв’язку з війною довелось відмовитися від частини земель у прикордонних територіях. В Полтавській області маємо елеватори, які обладнані сучасною лабораторією і всім необхідним для проведення аналізів зернових та олійних культур.

Компанія починала з вирощування різноманітних зернових та олійних культур, а в процесі розвитку, купивши землі в Чернігівській області, виникло бажання працювати з коноплями та побудувати біогазову станцію. На сьогодні це станція потужністю в 3 мегавати на годину, сировиною для якої слугує силос з кукурудзи. Наше підприємство повністю забезпечує себе цієї  сировиною, для виробництва електроенергії необхідно близько 160 тонн силосу на день. Станція працює більше року, хоч відкрити її планували трохи раніше, однак мали деяку затримку через бойові дії – наші потужності були під окупацією певний час.

Щодо коноплі, то вирощуємо в обсязі 500-600 га, маємо цех по декортикації технічної коноплі, який запущений цього року та переробляє тресту коноплі у волокно. Через місяць плануємо здійснювати перші експортні поставки.  Потужність цеху – переробка близько 200 т трести на місяць, в рік близько 2 тис. т.

Також ми вже третій рік співпрацюємо з компанією Corteva у сфері вирощування насіння кукурудзи та соняшника (близько 200 га). В найближчому сезоні будемо збільшувати на 200 га площі під це, оскільки маємо великий проєкт по підключенню з річки, щоб було достатньо води. Хочемо в майбутньому співпрацювати по насінництву з більшими об’ємами та ширшим колом компаній.

Також співпрацюємо з компанією “Астарта”: спеціально під них зробили посіви цукрових буряків, щоб переробляти його на цукровому заводі наших партнерів. Наступного року хочемо вирощувати цукровий буряк під зрошення на площі 250 га.

Які послуги компанія наразі пропонує для агросектору?

На сьогодні в своєму розпорядженні маємо 2 великих елеватори, на яких надаємо місцевим фермерам послуги зберігання, але це невеликі обсяги, бо в компанії потужне своє виробництво й навіть на нього не завжди вистачає вдосталь елеваторного простору. Тому доводиться використовувати рукава та інші методи зберігання. Команда CALIPSO переобладнала елеватор невеличкими точками зберігання по канадській системі, що трохи додало місця, але цього не вистачає.

Крім цього, ми готові переробляти конопляну тресту від сільгоспвиробників, що знаходяться в Чернігівській області, на своєму підприємстві.  Хоч деякі фермери не бачать в цьому сенс, однак сьогоднішня ситуація на українському ринку змінилась, ми маємо багато логістичних проблем, водночас, світовий комодітіс перебуває в депресивному ціноутворенні, тому багато фермерів та корпорацій починають дивитися як в переробку, так і в бік нішевих культур, щоб з мінімальним врожаєм отримувати максимальну вартість за гектар. Моя думка, що Україну чекає переорієнтація з кукурудзи на інші більш рентабельні культури, щоб не було великого обсягу зберігання. І технічна конопля в цих аспектах доволі виграшна.

CALIPSO є лідером серед виробників технічної коноплі. Що надихнуло вас на вирощування цієї культури та чи це прибутково?

Ми почали вирощувати коноплю на півночі Чернігівщини на піщаних землях, оскільки в нас там дуже бідні ґрунти. Раніше конопля займала провідне місце  серед культур, що вирощувалися в Україні, ще з XIX століття були сотні гектарів засіяні під коноплі. Потім історично це все пішло в занепад, але наразі поступово популярність на коноплі повертається, в Європі дуже високий тренд на костру (робиться з трести коноплі та йде в будівництво). Оскільки на пісках в північних регіонах конопля має рости, то ми спробували, мали позитивні настрої щодо цього та не помилилися. Наразі CALIPSO вирощує коноплі комбіновано: як на насіння, так і на переробку.

Реалізація насіння ще два роки тому була досить прибутковою, бо мали високу внутрішню ціну, тому ми нічого не експортували, в середині країни й так був високий попит на олійні культури. Наразі з цим важче, необхідний експорт, треба домовлятися про відкриття нових європейських ринків. В ЄС також є суттєве власне виробництво цієї культури, що підвищує конкуренцію, а ціни пішли на спад. Однак, конопля продовжує давати гарний прибуток, особливо, якщо маєте планову врожайність 0,8 т/га, а потім ще можете весною зібрати 3 тони трести, яку можна продати, то прибуток вираховується від 300 доларів, далі – все буде залежати від ціни на насіння та тресту.

Цього року ми все ж трохи скоротили посіви конопель, бо логістично не вигідно 300 км везти тресту, тому ми зараз працюємо в Чернігівській області над створенням колаборації з фермерами та компаніями у допомозі посіву коноплі, надаємо їм рекомендації, щоб вони могли зібрати та продати насіння, а CALIPSO, в свою чергу, могла викупити тресту для переробки на нашому підприємстві.

Як в компанії змінилася структура посівів та технологія вирощування зернових та олійних культур за час війни?

Оскільки ми знаходимося на півночі Чернігівщини на бідних  ґрунтах, то ми відмовилися від 20% посівів, оскільки бачимо, що це нерентабельно, краще нехай земля тимчасово відпочине. Враховуючи те, що в компанії є біогазова станція, то нам вигідно вирощувати силос кукурудзи. Бо, наприклад, ріпак, пшениця – не рентабельні.

В Чернігівському кластері залишили невеликий об’єм проса, й вирішили сіяти ріпак. Більше ми нічого не сіємо, навіть озимі культури. Можливо, залишимо 100 га під насіннєвий посів пшениці, щоб наступного року, якщо зміниться ситуація з логістикою та буде збільшення світової ціни, ми мали змогу повернутися до озимих культур. Трохи залишили кукурудзу, бо маємо свій сушильний комплекс й цей рік непоганий по волозі, тож кукурудза має не принести збитки, як було минулого року через погану погоду та високу логістику.

В Сумському кластері через логістичні проблеми та дороговизну ми максимально пішли в олійні культури – ввели в сівозміну соняшник та сою. На Полтавщині також сіємо тільки сою та соняшник. В цьому регіоні повністю пішли від кукурудзи, оскільки минулого року був рекордний врожай, але рентабельність була нульовою через занадто сильну вологість. Навіть, якщо ми здаємо продукцію на свій елеватор, все рівно є своя вартість сушіння та зберігання. І вже не враховується показник врожайності, головне – яка волога.

На Сумщині пшеницю також не сіємо, лише ріпак. Наступного року хочемо збільшити обсяги цукрового буряку, закладаємо посіви білої квасолі на насіння. Можливо, будемо більше вирощувати сої та соняшника, бо трейдинговий відділ CALIPSO вміє вдало продавали олію на ринки Китаю, шрот до ЄС. Ми намагаємося вирощувати олійні та переробляти їх самостійно, оскільки так бачимо додану вартість в основному за рахунок  того, що можемо самостійно робити продажі. За рік переробили весь свій соняшник, вже переробили 1.5 т ріпаку цьогорічного врожаю, зараз реалізовуємо олію та шрот для того, щоб трохи додати вартість на гектар продукції.

Якими є наслідки окупації та бойових дій для земель компанії в Чернігівській та Сумській областях?

В перший день повномасштабної війни ми були окуповані ,до Чернігова   повз пройшла велика колона російських військ, котрі прямували ближче до обласного центру. Наші потужності залишилися осторонь. Тож головна складність полягала в постачанні потрібної сировини на виробництво, котре було на окупованих територіях, доводилося їздити через лінію фронту. Все склалось більш-менш спокійно, наскільки це могло бути в таких умовах. Було декілька прильотів, невелика площа мінувань. Однак, весь адміністративний склад залишався в Охтирці під обстрілами, вони не могли виїхати деякий час.

Проте, завдяки нашим хоробрим воїнам ЗСУ все владналося.

CALIPSO не постраждала суттєво напряму від бойових дій, але постраждала від наслідків війни, як і більшість компаній. Для нас це збитки через блокування портів, логістичні труднощі, використання воєнної ситуації в Україні іншими вантажними станціями за кордоном.

Як трансформація логістичних ланцюжків впливає на експортну діяльність компанії?

Ми намагаємося вираховувати найбільш рентабельні, оптимізовані та надійні маршрути. Навіть спеціально збільшили парк вантажівок. Але це не покращує глобально ситуацію. Наші співробітники продовжують шукати нові переходи, щоб вивозити олію та шрот (тобто менші об’єми) переробляємо продукцію.

Логістичні проблеми залишають загальними для всіх аграріїв, котрі знаходяться трохи далі від центральної України. Дуже багато продукції не вивезено, маємо великі черги на кордонах, до 3 місяців. Я вважаю, що, на жаль, покращення ситуації чекати не варто. Хіба що зміниться ситуація з портами.

Якою є діяльність компанії в галузі відновлювальної енергетики? Чи плануєте розвивати цей напрям?

CALIPSO виробляє електроенергію з біогазу, котрий продукується з кукурудзяного силосу. Ми остання станція в Україні, яка підключилась по “зеленому тарифу”, працюючи по електроенергії. На майбутнє в планах виробляти біометан та продавати його в преміум сегменті, роблячи його “зеленим”. Є можливість розвиватися в бік переробки відходів. Ми можемо вирощувати intermediate crop, збирати на осінь силос кукурудзи, що дає додаткову вартість для метану на ринках Європи.

Активно співпрацюємо з ГТС, з районними облгазами, плануємо взяти участь в програмі з підтримки біометанових проєктів, суть якої полягає в тому, що будуть звільняти від ПДВ та податків на 5 років підприємства, котрі розвиватимуть цей напрям. Наша компанія хоче побудувати другу чергу заводів ще на 600 кубів біометану за годину. Наразі отримуємо технічні умови від газотранспортної системи на зворотній реверс, щоб ми могли віддавати продукцію одразу в газотранспортну систему для транспортування на захід. А також очікуємо на законодавчу базу, котра дозволить експорт газу. Дуже важливе розблокування експорту біогазу та біометану, щоб українські компанії могли в це інвестувати та ефективно співпрацювати з ЄС. В нас повністю готовий проєкт для такого виробництва.

Наша команда хоче працювати як у виробництві електрики, так і в виробництві біометану. Якщо через якийсь час електроенергія вже не буде такою актуальною, то ми зможемо збільшити обсяги до 2000 кубів біометану на годину та виробляти його кожного дня. Також для нас є перевагою, що ми маємо дигестат – відходи від бродіння, які мають гарні властивості та можуть замінювати добрива. На посівах соняшника, кукурудзи та пшениці наші фахівці досліджують різні варіанти живлення дигестатом та отримують перші результати, котрі є досить цікаві з погляду покращення ґрунтів.

Чи допомагає CALIPSO ЗСУ, ТерОбороні, населенню на територіях, де відбуваються бойові дії? 

Допомагаємо відповідно до можливостей компанії. Активно передавали й автівки, й фінанси, й гуманітарну допомогу локальним бійцям чи громадам. Вважаю, допомогу військовим в цей час обов’язковою для кожної соціально-відповідальної компанії.

Якими є ваші очікування від членства і співпраці з асоціацією “Український клуб аграрного бізнесу”?

Багато наших друзів та партнерів знаходяться в асоціації. Ми також хотіли давно стати членами УКАБ, однак все не було нагоди та трохи завадила повномасштабна війна. І ось нарешті CALIPSO стала частиною спільноти.

Наразі отримуємо від асоціації багато корисної інформації, маємо плідний нетворкінг. Дуже приємно, що є така організація, котра активно бореться за інтереси аграрного ринку та завжди готова допомогти не словом, а ділом в будь-якій ситуації. Нам це подобається й ми бачимо реальну користь від членства.