Законопроект «Про ринок землі» має сприяти досягненню балансу інтересів жителів сільської місцевості, місцевих громад, аграрного бізнесу і держави в ході завершення земельної реформи. Таку думку висловили більшість учасників перших українських АгроДебатів на тему «Чи потрібно вводити ринок сільськогосподарських земель і коли Україна буде готова до такого кроку?», що проводила Асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» 20 вересня 2011 року у Києві.

Земельне законодавство буде значною мірою визначати не лише економічні умови функціонування аграрної галузі, але й перспективи функціонування сільських територій в цілому. До формування комплексних підходів при завершенні земельної реформи закликав Сергій Кваша, директор департаменту економічного розвитку та аграрного ринку МінАП. За його словами, земельне законодавство має враховувати соціальні, економічні і політичні аспекти, адже в більшості країн світу (в тому числі в країнах ЄС) існують обмеження щодо максимального розміру землеволодінь, недопущення до купівлі сільськогосподарських земель іноземного капіталу. Крім цього, аграрна галузь має забезпечувати належну базу для фінансування соціальної інфраструктури сільської місцевості. 

На думку юридичних компаній, законопроект про регулювання ринку земель сільськогосподарського призначення потребує більш збалансованого доопрацювання. Адже ряд питань у ньому прописані надто деталізовано, як от процедура земельних торгів. У той час як приватизації та оренді земель приділяється досить мало уваги. «Оскільки питання можливості відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення викликають серйозний резонанс у суспільстві,  було б доречно звернути увагу на інші інститути розвитку ринку земель, зокрема, такі як оренда. Актуальність розвитку таких інститутів зумовлює також і встановлене законопроектом обмеження суб’єктів ринку землі, що, у випадку прийняття законопроекту у чинній редакції, позбавить усіх юридичних осіб, що не мають статусу фермерського господарства, можливості набуття права власності на землю сільськогосподарського призначення», - вважає Ганна Сісецька, провідний юрист юридичної фірми «Василь Кісіль і Партнери».

З ініціативою надати свої зауваження для доопрацювання законопроекту виступили також аграрні холдинги. «У нас є пропозиції, розроблені спільно з колегами з інших холдингів і ми готові їх надати», - додала заступник голови правління Корпорації «Сварог Вест Груп» Інна Мєтєлєва. За словами Інни Мєтєлєвої, особливу увагу аграрні компанії пропонують звернути на питання механізму консолідації земель та реалізації прав оренди, окрім того на необхідність передбачити можливість консолідації земель для орендарів.

В свою чергу, генеральний директор УКАБ Володимир Лапа, виступаючи на дебатах, зауважив, що вкрай важливо розуміти, яким чином земельне законодавство буде вписуватись у загальний контекст економічної та аграрної політики в державі. "Складно зрозуміти, яким чином в Україні може бути реалізована європейська модель господарювання по розміру земельних ділянок без імплементації європейської моделі Спільної  аграрної політики, в тому числі щодо розміру державної підтримки сільгоспвиробників, - зауважив В.Лапа, - адже саме це є запорукою конкурентоспроможності фермерства в Євросоюзі".

За словами фахівця, багато обмежень, що пропонуються законопроектом є штучними і свідчать про низьку інституційну спроможність держави. Наприклад, держава має інформацію про структуру власності всіх підприємств, але чомусь декларує, що вона не може цю структуру проаналізувати на наявність  іноземного капіталу при проведенні земельної реформи. Як наслідок, сільгосппідприємства, що є основними виробниками зернових та технічних культур в Україні (в тому числі ті, що стовідсотково належать українцям), взагалі не матимуть можливості купівлі земель, що стане фактором, стримуючим інвестиції. "В свою чергу, значні обмеження на коло покупців земель, що пропонуються земельним законодавством, занижуватимуть ціну, а отже постраждають жителі сільської місцевості – власники паїв", - констатує експерт.

Підводячи підсумки наради, президент УКАБ Алекс Ліссітса висловив сподівання, що глибока фахова дискусія щодо базових положень земельної реформи допоможе удосконалити законодавство таким чином, щоб воно сприяло досягненню інтересів як жителів сільської місцевості, так і сільськогосподарських виробників.