Необходимые для посевной 10 миллиардов гривен аграрии должны привлечь за счет пролонгации взятых ранее кредитов, а также продажи по высоким ценам урожая, собранного в прошлом году. В реальности из заявленных 3,85 миллиарда гривен банковский сектор продлил выплаты лишь по займам на сумму 1,5 миллиарда. Чтобы выжить, аграрии вынуждены сокращать расходы на удобрения и посевной материал, что приведет к снижению урожайности.

"Мы уже частично обеспечили себя дешевым топливом - купили напрямую у Кременчугского НПЗ по 4,34 за литр. Это дешевле, чем то, что нам предлагает Кабмин, - говорит Иван Самойленко, директор предприятия "Янтарь" (Полтавская область). - Семена и минеральные удобрения мы сейчас не покупаем, будем обходиться тем, что приобрели в прошлом году". По словам Самойленко, цены поднялись практически в два раза. Если осенью "Янтарь" закупал селитру по 1,4 тысячи гривен за тонну, то сейчас она стоит 2,3 тысячи. Также отказываются аграрии от качественного семенного материала.

"Мы раньше покупали элитные импортные семена, сейчас переходим на дешевые отечественные", - рассказывает директор "Агроальянс-плюс" (Винницкая область) Александр Хороший. Еще одно последствие кризиса - увеличение земель, которые вообще не будут обрабатываться. "Есть хозяйства, которые озимые посадили, а на яровые культуры денег уже нет. Предприятий, которые не смогут провести весеннюю кампанию, около 5%", - оценивает эксперт "Украинского клуба аграрного бизнеса" Владимир Лапа.

В более выгодном положении сейчас находятся те аграрные компании, которые занимаются не только выращиванием культур, но и животноводством. "Кредиты мы получить не можем, оборотные средства получаем за счет реализации продукции животноводства. В начале года цена на мясо выросла, за счет этого и будем сеять", - предполагает специалист компании "Влада Агро" (Кировоградская область) Евгений Матийцо.

"Спрос на нашу продукцию не просто уменьшился в разы, его попросту нет. У аграриев денег нет, покупать технику не за что", - жалуется маркетолог компании "Агрорезерв" (занимается продажей сельхозтехники) Александр Тодосийчук. По его словам, поставщики техники не могут пойти на снижение цен, поскольку работают с минимальной 3%-ной рентабельностью. "Иностранная техника в гривнях подорожала практически в два раза. Не намерены снижать цены и отечественные производители", - поясняет он.

Аналогичная ситуация и у продавцов семян. "Рынок сейчас замер. Не продаются ни дорогие импортные семена, ни семена отечественной селекции", - констатирует директор компании "Саражинка" (Одесская область) Василий Бабанский. По его словам, сейчас есть незначительный спрос на семена ячменя и подсолнечника. "Также есть заинтересованность в не совсем традиционных для нашего региона культурах, таких как лен, горох, гречка. В прошлом году они не были востребованы. Компании сейчас ищут альтернативу, думают, как заработать", - подмечает Бабанский.

Что касается удобрений, то спрос есть только на самые дешевые. "Аграрии сейчас не смотрят ни на качество, ни на страну-производителя, они выбирают исключительно по цене. Если есть дешевые российские удобрения, берут российские, дешевые украинские - берут украинские", - комментирует Роман Павлюк, заместитель директора "Агрохимсервиса" (торговля удобрениями).


 Необхідні для посівної 10 мільярдів гривень аграрії повинні залучити за рахунок пролонгації раніше взятих кредитів, а також продажу за високими цінами врожаю, зібраного в минулому році. У реальності із заявлених 3,85 мільярда гривень банківський сектор продовжив виплати лише за позиками на суму 1,5 мільярда. Щоб вижити, аграрії змушені скорочувати витрати на добрива і посівний матеріал, що призведе до зниження врожайності. 

"Ми вже частково забезпечили себе дешевим паливом - купили просто у Кременчуцького НПЗ по 4,34 за літр. Це дешевше, ніж те, що нам пропонує Кабмін, - каже Іван Самойленко, директор підприємства "Янтар" (Полтавська область). - Насіння та мінеральні добрива ми зараз не купуємо, будемо обходитися тим, що придбали в минулому році". За словами Самойленка, ціни піднялися практично у два рази. Якщо восени "Янтар" закуповував селітру по 1,4 тисячі гривень за тонну, то зараз вона коштує 2,3 тисячі. Також аграрії відмовляються від якісного насіннєвого матеріалу. 

"Ми раніше купували елітне імпортне насіння, зараз переходимо на дешеве вітчизняне", - розповідає директор "Агроальянс-плюс" (Вінницька область) Олександр Хороший. Ще один наслідок кризи - збільшення земель, які взагалі не будуть оброблятися. "Є господарства, які озимі посадили, а на ярові культури грошей вже немає. Підприємств, які не зможуть провести весняну кампанію, близько 5%", - оцінює експерт "Українського клубу аграрного бізнесу" Володимир Лапа. 

У більш вигідному положенні зараз перебувають ті аграрні компанії, які займаються не лише вирощуванням культур, а й тваринництвом. "Кредити ми отримати не можемо, обігові кошти отримуємо за рахунок реалізації продукції тваринництва. На початку року ціна на м'ясо зросла, за рахунок цього і будемо сіяти", - припускає фахівець компанії "Влада Агро" (Кіровоградська область) Євген Матійцо. 

"Попит на нашу продукцію не просто зменшився в рази, його просто немає. У аграріїв грошей немає, купувати техніку нема за що", - скаржиться маркетолог компанії "Агрорезерв" (займається продажем сільгосптехніки) Олександр Тодосійчук. За його словами, постачальники техніки не можуть піти на зниження цін, оскільки працюють з мінімальною 3%-ю рентабельністю. "Іноземна техніка в гривнях подорожчала практично у два рази. Не мають наміру знижувати ціни й вітчизняні виробники", - пояснює він. 

Аналогічна ситуація і у продавців насіння. "Ринок зараз завмер. Не продаються ні дороге імпортне насіння, ні насіння вітчизняної селекції", - констатує директор компанії "Саражінка" (Одеська область) Василь Бабанський. За його словами, зараз є незначний попит на насіння ячменю та соняшника. "Також є зацікавленість у не зовсім традиційних для нашого регіону культурах, таких як льон, горох, гречка. В минулому році вони не були затребувані. Компанії зараз шукають альтернативу, думають, як заробити", - підкреслює Бабанський. 

Що стосується добрив, то попит є тільки на найдешевші. "Аграрії зараз не дивляться ні на якість, ні на країну-виробника, вони вибирають виключно за ціною. Якщо є дешеві російські добрива, беруть російські, дешеві українські - беруть українські", - коментує Роман Павлюк, заступник директора "Агрохімсервіса" (торгівля добривами ).
   

ДЕЛО