Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
04 Грудня 2021

Тарас Висоцький

Продовжуючи ознайомлюватись із результатами дослідження AgriSurvey "Найбільші агрохолдинги України", приходить розуміння, що насправді мало хто пробував детально розібратись в економіці функціонування агрохолдингів та їх ролі в аграрному секторі. В країні, де вибори проходять частіше, ніж у країнах-засновниках демократії, «популістично» налаштовані кандидати постійно нав’язують суспільству кліше, що агрохолдинги – це велике зло, яке нічого доброго селу не приносить. Звичайно, що коли їх запитують «чому?», ніхто не в змозі дати конкретних відповідей. А якщо ж їх запитати щось на зразок «а з чого складається економіка виробництва аграрної продукції?», то більшості доведеться почервоніти.

Використовуючи наявність адекватної статистики стосовно результатів діяльності аграрних підприємств (у разі зміни системи оподаткування більшість аграріїв будуть змушені піти в тінь і можна буде оцінювати реальний стан, розвиток та економіку аграрного сектора лише одним способом -"пальцем в небо"), експерти AgriSurvey провели розрахунки, що показали наступні результати.

За результатами 2013 року рентабельність виробництва, приміром, пшениці в агрохолдингів була від’ємною і склала -5,2%, тоді як даний показник по підприємствах, що не входять в холдингові структури, склав 7%. При цьому середня врожайність пшениці у холдингах становила 41,4 ц/га, а в "незалежних" підприємствах – 33,9 ц/га. Дивлячись на показники врожайності, виникає логічне питання – чий внесок у забезпечення продовольчої безпеки країни більший: "буржуїв" з агрохолдингів чи "дядьків" із села? І друге питання - чому ж при вищій продуктивності економічний показник від’ємний? Тому що, щоб забезпечити вищу врожайність, доводиться постійно інвестувати в технології, а не просто покладатись на високу родючість наших ґрунтів.

Крім цього, можливо, не всім відомо, але коли виникають певні соціальні проблеми на селі, в першу чергу завертаються за допомогою до агрохолдингів (в них же «кури грошей не клюють»), а не "дядьків", що в результаті виходить додатковими 500 грн./га витратами на розвиток сільських територій. А у випадку з пшеницею це 9% рентабельності і перехід від збитковості до прибутковості виробництва.

До речі, добре було б поцікавитись у  Віце-прем'єр-міністра, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, як уряд збирається фінансувати розвиток сільських територій після зміни системи оподаткування великих аграрних підприємств, коли всі кошти, що раніше направлялися на інвестиції в технології та розвиток села підуть у бюджет і будуть успішно проїденими бюрократами-корупціонерами.

Чудовою платформою для обговорення піднятих питань буде міжнародна конференція “Ефективне управління аграрними компаніями", що відбудеться 18 вересня 2014 р.. До слова, вже пишемо листа-запрошення на Віце-прем'єр-міністра, Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України та сподіваємось на активну участь уряду в обговоренні важливих для економіки країни питань.

 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab