Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
15 Серпня 2020

Тарас Гагалюк

Експертне середовище впевнене в тому, що наслідки спричиненої пандемією Covid-19 економічної рецесії будуть надзвичайно негативними. Як відреагує на кризу, що насувається, аграрний сектор України і які сільськогосподарські підприємства матимуть більше шансів на виживання в цих складних умовах? В даній статті, підготовленій мною у співавторстві з колегами – Ігорем Остапчуком (ІАМО) та Володимиром Лапою (УКАБ), ми намагаємося дати відповідь на це питання, аналізуючи вплив докризових показників діяльності підприємств на їх ліквідацію в кризові і післякризові періоди. Кризовими періодами в аграрному секторі України були 2007-2008 рр. (посуха і світова фінансова криза) та 2013-2014 рр. (негативна кон’юнктура ринків зернових та олійних культур, а також інфляція і девальвація, загострені російською агресією на Сході та анексією Криму). На основі цього аналізу, ми намагаємося спрогнозувати, підприємства з якими характеристиками матимуть більше шансів вижити в умовах прийдешньої кризи.

Дані

Предметом дослідження є вплив показників економічної діяльності підприємств на ймовірність їх ліквідації (або виживання) в умовах кризи.

Для проведення дослідження ми використовували інформацію із двох баз даних:

1) База СПАРК-Інтерфакс, що включає фінансову звітність (баланс і звіт про фінансові результати) підприємств із спеціалізаціями (КВЕД), що належать до сільськогосподарського виробництва. Загальна кількість спостережень у цій базі даних складає близько 116 тисяч за 2005-2016 роки.

2) База, що включає статистичну звітність про виробничі показники сільськогосподарських підприємств. Вона містить близько 105 тис. спостережень за 2005-2016 рр.

Для початку, виходячи з даних двох баз, представимо описову статистику щодо кількості ліквідованих підприємств в аграрному секторі України по роках. Вона наведена у таблицях 1 та 2 (див. нижче). На перший погляд, ця інформація свідчить про те, що посуха 2007 р. була більш вразливою для сільськогосподарських підприємств, ніж світова фінансова криза 2008 р. З іншого боку вищезгадана посуха могла призвести до того, що слабші підприємства виходили з бізнесу саме в передкризовий період, а залишалися сильніші підприємства, які були більш життєздатними в кризовому 2008 році і в післякризовий період. З наведених у таблицях даних видно, що піків ліквідації підприємств у перший кризовий рік (2008) і післякризовий період не спостерігається. Процес ліквідації швидше розтягнутий в часі на 3-4 роки.

Стосовно другого кризового періоду ми бачимо, що падіння цін на зернові й олійні культури 2013 р.[1] в сукупності з повномасштабною кризою, спричиненою анексією Криму Росією і вторгненням російських військ на Донбас, призвели до серйозного зростання кількості ліквідованих підприємств уже в тому ж 2014 р.

Табл. 1. Кількість спостережень, ліквідованих підприємств і виручка по роках за фінансовою базою даних, 2005-2016 рр.

Рік

К-сть спостережень

К-сть ліквідованих

Частка ліквідованих

Виручка дефльована, млрд грн

ПВ

ОВ

ПВ

ОВ

ПВ

ОВ

ПВ

ОВ

2005

11011

9844

-

-

-

-

21.6

18.7

2006

10970

9798

710

651

6.5%

6.6%

23.4

20.5

2007

10590

9445

892

810

8.4%

8.6%

26.6

23.1

2008

10267

9178

668

588

6.5%

6.4%

29.1

25.3

2009

10063

8582

519

495

5.2%

5.8%

32.1

28.3

2010

9605

8210

555

458

5.8%

5.6%

33.8

29.8

2011

9731

8274

808

677

8.3%

8.2%

43.2

38.8

2012

9709

8250

452

380

4.7%

4.6%

53.6

48.2

2013

9568

8489

445

407

4.7%

4.8%

53.4

48.5

2014

8596

8151

1050

1044

12.2%

12.8%

62.1

59.1

2015

8256

7801

500

487

6.1%

6.2%

68.6

65.9

2016

8020

7543

461

451

5.7%

6.0%

63.3

60.4

Примітка: ПВ – повна вибірка; ОВ – вибірка без включення АР Крим, Донецької та Луганської областей. 

Табл. 2. Кількість спостережень, ліквідованих підприємств і виручка по роках за виробничою базою даних, 2005-2016 рр.

Рік

К-сть спостережень

К-сть ліквідованих

Частка ліквідованих

Виручка дефльована, млрд грн

ПВ

ОВ

ПВ

ОВ

ПВ

ОВ

ПВ

ОВ

2005

8498

7620

-

-

-

-

19.6

17.2

2006

7593

6789

1292

1183

17.0%

17.4%

22.5

19.9

2007

8259

7359

1145

1040

13.9%

14.1%

22.9

20.0

2008

9234

8182

766

690

8.3%

8.4%

31.2

27.4

2009

9196

8115

694

637

7.5%

7.8%

36.9

32.7

2010

9127

8029

696

630

7.6%

7.8%

35.1

31.1

2011

9462

8316

568

522

6.0%

6.3%

39.5

35.3

2012

9077

7975

776

670

8.5%

8.4%

46.8

41.8

2013

9034

7933

536

458

5.9%

5.8%

48.0

43.6

2014

8492

8063

1031

433

12.1%

5.4%

53.8

50.8

2015

8421

7926

715

676

8.5%

8.5%

58.7

55.1

2016

8236

7747

324

304

3.9%

3.9%

54.1

50.8

Примітка: ПВ – повна вибірка; ОВ – вибірка без включення АР Крим, Донецької та Луганської областей. 

Методологія розрахунку впливу виробничих і фінансових факторів на ліквідацію підприємств

Для виокремлення характеристик підприємств, які підвищують або зменшують шанси на виживання в післякризовий період, ми використовували метод логістичної регресії. У наших розрахункових моделях залежна змінна – бінарна, де 1 – це ліквідація підприємства в періоді 2009-2012 рр. і 2013-2016 рр., а 0 – підприємство не було ліквідовано у відповідні періоди.

Залежна змінна регресується на фінансові та виробничі характеристики діяльності підприємств у попередньому періоді, тобто змінна ліквідації 2009-2012 рр. регресується на показники діяльності 2005-2008 рр., а змінна ліквідації 2013-2016 рр. – на показники діяльності 2009-2012 рр. Ми тестували моделі з використанням даних обох баз – СПАРК-Інтерфакс і бази за формою 50-сг. Для більш детального відслідковування впливу змін у виробничих та фінансових показниках підприємств ми розрахували середні значення показників за відповідний період, їх абсолютну зміну/зростання (як різницю показника на початку і в кінці відповідного періоду), а також варіацію (для декотрих вибраних показників). Усі змінні, виражені в монетарній формі, було дефльовано до рівня цін 2005 року.

Ми також розбили певні показники на групи по квартилях. У виключних випадках використовувався інший спосіб групування. Наприклад, у випадку з показником «Співвідношення боргів до активів» групування здійснювалось на основі нормативних значень (0-20%, 20-40%, 40-60%, 60-100%, >100%); показник «Біологічні (необоротні) активи» був розбитий на 5 груп, які містять групу з кодом «0», куди належать підприємства, що не мають біологічних активів на балансі, а також групи з кодами від «1» до «4», створені на основі квартилів за умови значення показника вище нуля (тобто за наявності біологічних активів на балансі). В той же час, для кодування зміни/зростання будь-якого показника ми використовували бінарну змінну, де 1 означає, що в періоді була зміна показника більша нуля, а 0 – якщо ця зміна була менше або дорівнювала нулю.

Результати

Підсумки наших розрахунків наведені в таблицях 3 та 4 (див. нижче). Зважаючи на суттєву зміну кількості звітуючих підприємств в АР Крим, Донецькій та Луганській областях, представлені нижче результати були отримані шляхом обчислення моделей, сконструйованих як із включенням, так і без включення підприємств з вищезгаданих регіонів. Розглянемо окремо результати, отримані для двох періодів – 2009-2012 рр. і 2013-2016 рр.

2009-2012 рр.

Результати, отримані шляхом обчислення моделі на основі фінансових результатів, вказують на те, що після посухи 2007 р. та фінансової кризи 2008 р. підприємства, які в першу чергу ліквідовувалися в післякризовий період (2009-2013 рр.), були невеликими за розміром. Крім того, підприємства, що ліквідовувалися, характеризувалися нестабільним і незадовільним фінансовим станом: високою варіацією вартості основних засобів і виручки від реалізації продукції в докризовий період, високою заборгованістю, зростаючою дебіторською заборгованістю, а також високою і зростаючою оборотністю основних засобів. Під загрозою ліквідації були також підприємства, не забезпечені потужностями зі зберігання продукції, на що вказує низький рівень загальновиробничих, реалізаційних та адміністративних витрат у ліквідовуваних підприємств. Такий же висновок можна зробити, виходячи із результатів моделі, обчисленої за допомогою виробничих показників. Вони показують, що високі шанси на ліквідацію мали підприємства, що змушені були реалізовувати більшу частку виробленої продукції в рік збору врожаю. Виробнича модель також вказує на те, що під загрозу ліквідації потрапляли неефективні підприємства, яким не вдавалося досягнути ефекту масштабу (малий розмір підприємства при високих і зростаючих матеріальних витратах).

Результати, отримані для моделі на основі фінансових даних вказують на те, що серед організаційно-правових форм підприємств найвищі шанси на ліквідацію в 2009-2013 рр. були у виробничих кооперативів і відкритих (публічних) акціонерних товариств. У той же час менша за розміром вибірка на основі виробничих даних свідчить, що під загрозою в тому ж періоді були закриті (приватні) акціонерні товариства. І фінансова, і виробнича моделі показують, що найбільш стійкими (з найменшими шансами на ліквідацію) були унітарні підприємства. В сукупності такі результати сигналізують про те, що в умовах кризи 2007-2008 рр. неоптимально себе проявили підприємства з найманим менеджментом. Крім того, криза підкреслила загальну слабкість кооперативної моделі ведення бізнесу в Україні.

Табл. 3. Основні фактори ліквідації підприємств у 2009-2012 рр.[2]

Фінансові показники

Виробничі показники

Підвищують шанси на ліквідацію підприємства:

  • Підприємство звітує за спрощеною звітністю (малі підприємства)
  • Зростання варіації виручки
  • Високе боргове навантаження (співвідношення боргів до активів >100%)
  • Зростання варіації вартості основних засобів
  • Низька поточна ліквідність (коефіцієнт поточної ліквідності <220%)
  • Низький рівень загальновиробничих, реалізаційних та адміністративних витрат
  • Зростання співвідношення дебіторської заборгованості за товари до активів
  • Вищий рівень та зростання оборотності основних засобів (>222 днів) 

Підвищують шанси на ліквідацію підприємства:

  • Менший розмір підприємства
  • Вищий рівень та зростання матеріальних витрат
  • Зростання частки продукції, реалізованої в поточному році[3]
  • Приналежність до агрохолдингу[4] 

Знижують шанси на ліквідацію підприємства:

  • Зростання виручки
  • Вищий середній рівень та зростання маржі чистого прибутку (net profit margin)
  • Зростання власного капіталу підприємства

Знижують шанси на ліквідацію підприємства:

  • Зростання виручки
  • Вищий рівень продуктивності в рослинництві
  • Вищий середній рівень та зростання амортизації основних засобів
  • Вищий середній рівень та зростання прибутку
  • Зростання кількості робочої сили
  • Зростання площі землі в обробітку
  • Зростання й висока частка cash crops в рослинництві
  • Підприємства, що мають молочний напрямок, але лише з кількістю корів >114
  • Вищий рівень співвідношення дотацій до виручки

Факторами зниження ризику ліквідації, виходячи з результатів як фінансової, так і виробничої моделей, були зростаюча виручка від реалізації продукції, а також високий і зростаючий рівень прибутку підприємств, зумовлені зокрема високим рівнем продуктивності в рослинництві та досягненням ефекту масштабу за рахунок збільшення площі земель в обробітку. Вищі шанси на виживання були також у підприємств, які мали змогу залучити більшу кількість працівників, що могло відігравати особливо важливу роль в сезон збору урожаю. Крім того, у сприятливому становищі опинилися підприємства з кращими інвестиційними можливостями, які нарощували власний капітал та амортизацію основних засобів. Зниженню загрози ліквідації сприяла також спеціалізація підприємств на вирощуванні комерційних культур (пшениці, ячменю, кукурудзи, соняшнику, сої та ріпаку). Менші шанси на зникнення були у підприємств, що мали в структурі молочний напрямок із порівняно великою кількістю худоби. Це, ймовірно, давало змогу «вирівняти» грошовий потік впродовж року і, таким чином, уникнути бюджетних розривів, пов’язаних із сезонністю виробництва. До позитивних факторів також належав вищий рівень дотацій, отриманих підприємством, – додаткові кошти «зайвими» не бувають, особливо під час кризи.

Крім того, найнижчими шанси на ліквідацію були у підприємств, зареєстрованих здебільшого в областях степової агро-кліматичної зони – в Дніпропетровській, Донецькій, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Київській, Луганській, Миколаївській, Одеській, Сумській та Запорізькій областях. Оскільки степ сам по собі вже давно належить до зон ризикованого землеробства, цілком можливо, що аграрії цих областей більш готові до впливу несприятливих погодних умов, таких як посуха. Відповідно вони характеризуються меншими матеріальними витратами і вирощуванням культур, менш чутливих до посухи, наприклад, соняшнику. Крім того, аграрії Півдня України мають перевагу географічної близькості до портів, що здешевлює витрати на логістику їх продукції.

2013-2016 рр.

Підсумки розрахунку моделей для 2013-2016 рр. наведені у таблиці нижче.

Табл. 4. Основні фактори ліквідації підприємств у 2013-2016 рр.

Фінансові показники

Виробничі показники

Підвищують шанси на ліквідацію підприємства:

  • Малий розмір підприємства (за виручкою)
  • Зростання варіації виручки
  • Вищий рівень та зростання співвідношення дебіторської заборгованості за товари до активів
  • Приналежність до агрохолдингу

Підвищують шанси на ліквідацію підприємства:

  • Малий і нижче середнього розмір підприємства
  • Зростання витрат на послуги сторонніх організацій
  • Низька кількість робочої сили
  • Зростання частки частки cash crops у рослинництві
  • Приналежність до агрохолдингу

Знижують шанси на ліквідацію підприємства

  • Зростання виручки
  • Зростання вартості основних засобів
  • Зростання маржі чистого прибутку
  • Вищий рівень та зростання загальновиробничих, реалізаційних та адміністративних витрат
  • Зростання власного капіталу підприємства

Знижують шанси на ліквідацію підприємства:

  • Зростання виручки
  • Вищий рівень амортизації основних засобів
  • Зростання середньої зарплати
  • Зростання площі земель в обробітку

В 2013-2016 рр. факторами, що підвищували ризик ліквідації підприємств, були все ті ж невеликий розмір та нестабільний фінансовий стан підприємства – зростання варіації виручки від реалізації продукції та високий і зростаючий рівень співвідношення дебіторської заборгованості до активів. У даному випадку вплив двох факторів – невеликого розміру і зростаючого рівня дебіторської заборгованості може бути взаємодоповнюючим. Малі підприємства не володіють достатньою ринковою силою, щоб мати змогу впливати на своїх контрагентів зокрема щодо вчасних розрахунків за поставлену продукцію. Негативним фактором було і зростання витрат на послуги сторонніх організацій, що в сукупності з негативним впливом низької кількості працівників свідчить про брак компетенцій і критичну залежність ліквідовуваних підприємств від зовнішніх чинників.

На відміну від 2009-2012 рр., коли зростання частки комерційних культур у структурі виробництва підвищувало шанси підприємств на виживання, в 2013-2016 рр. вплив цього показника був протилежним. Пояснити його можна негативною кон’юнктурою ринку – в 2013 р. відбулося значне падіння цін на зернові та олійні. Шанси підприємства на ліквідацію були також вищими, якщо воно входило до складу агрохолдингу. Такий результат отримано при розрахунках як фінансової, так і виробничої моделей. Необхідно зауважити, що в цей період, зокрема в 2014-2015 рр., багато експортоорієнтованих агрохолдингів зіткнулися з фінансовими труднощами внаслідок девальвації, поглиблених ще й високим рівнем закредитованості агрохолдингів. Саме в цей період спостерігалося сповільнення темпів розширення земельних банків агрохолдингами. Відповідно ліквідовувалося багато підприємств, що входили в структуру агрохолдингів, відбувалася їх реорганізація та реструктуризація. Наші результати також свідчать, що серед організаційно-правових форм найвищі шанси на ліквідацію були у виробничих кооперативів. В той же час ми не виявили значних відмінностей між регіонами реєстрації підприємств стосовно їх впливу на ризик ліквідації.

Як і в період 2009-2012 рр. меншому ризику ліквідації в 2013-2016 рр. піддавалися підприємства, виручка від реалізації продукції яких зростала. Вищі шанси вижити мали також підприємства з кращою прибутковістю і забезпеченістю основними засобами, тобто підприємства менш залежні від позикового капіталу і інфраструктурних проблем. Про останнє свідчить і той факт, що шанси на ліквідацію знижує високий рівень та зростання адміністративних, загальновиробничих і реалізаційних витрат, які асоціюються із забезпеченням підприємств власною логістичною і складською інфраструктурою. Негативно на шансах на ліквідацію підприємства позначається і можливість досягнення ефекту масштабу за рахунок нарощування земель в обробітку. Крім того, ліпші можливості для виживання у підприємств із налагодженими мотиваційними системами, що мають змогу платити вищі зарплати і, таким чином, залучати більш кваліфікований персонал.

Висновок

Економічна криза внаслідок поширення коронавірусу може повторити сценарії як 2007-2008 рр., так і 2013-2014 рр. З одного боку, незважаючи на карантинні заходи та невизначеність на світових нафтових ринках, посівну кампанію підприємства проходять «рівно». Експерти прогнозують середньострокове зростання цін на пшеницю та зниження – на олійні, а також попереджають про логістичні проблеми та можливість посухи. З іншого боку може прилетіти «білий лебідь» у вигляді непродовження співпраці з МВФ та дефолту, що може призвести до девальвації національної валюти та проблем у фінансовій системі країни.

Безвідносно до сценарію розвитку подій результати нашого дослідження показують, що найспроможнішими до подолання кризи будуть високоефективні, незакредитовані й забезпечені власними ресурсами підприємства. Крім того, кризові часи спонукають підприємства більше уваги приділяти ефективності. Якщо після кризи 2007-2008 рр. підприємства з делегованим менеджментом не особливо переймалися питаннями ефективності, то після падіння цін 2013 р. ситуація дещо змінилася, і частина підприємств більш готова до подібних потрясінь. Великого значення набуває кваліфікація персоналу з встановленням відповідного рівня винагороди.

Найвразливішими до негараздів залишаються підприємства меншого розміру з низькими фінансовими показниками, нестачею ресурсів і компетенцій. Незабезпеченість потужностями зі зберігання, високі витрати на послуги сторонніх організацій, а також слабка фінансова «подушка» змушують ці підприємства збувати продукцію відразу після збирання врожаю. Потенційні обмеження на експорт зерна вдарять по таких підприємствах в першу чергу. В особливій зоні ризику перебувають підприємства з високим співвідношенням боргів до активів та високою часткою дебіторської заборгованості, яка в кризовий період ризикує перейти в групу сумнівних боргів.

 


[1] Згідно з даними FAOSTAT, середньорічне зниження цін у 2013 році склало 12%, 20% та 16% для пшениці, кукурудзи та соняшнику відповідно. При цьому загальна виручка сільськогосподарських підприємств не зазнала суттєвого падіння завдяки вищій врожайності (+21%, +34% та +32% для пшениці, кукурудзи та соняшнику відповідно). Проте це явище могло нанести локальні удари по підприємствах, які не змогли покрити свої витрати через недостатню врожайність або високу інтенсивність виробництва.

[2] Автори можуть надати на вимогу детальну цифрову інформацію про результати розрахунків.

[3] Частка продукції, реалізованої в поточному році, - це відношення вартості реалізованого товару в поточному календарному році до вартості виробленого в цьому ж році.

[4] Закриття юридичної особи, що входить до складу агрохолдингу може бути пов’язане із реструктуризацією підприємства, наприклад, внаслідок укрупнення юридичних осіб, а не з їх ліквідацією.




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer