Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
23 Серпня 2017

Роман Граб

Активності влади навколо відкриття ринку землі явно вказують на те, що питання хочуть зрушити з мертвої точки. І дискусії вже точаться не стосовно того, відкривати чи ні, а щодо того, на яких умовах цей ринок функціонуватиме.

Сьогодні найбільш життєздатними видаються дві моделі ринку.

Одна з них представлена у законопроекті № 5535 «Про обіг земель сільськогосподарського призначення», поданому групою народних депутатів (Олексієм Мушаком, Сергієм Хланем, Павлом Різаненком та ін.). Цю версію уже зареєстровано у ВР, і потенційно вона може потрапити до сесійної зали. Друга модель ринку пропонується урядом. І хоча цей законопроект досі офіційно не представлено, окремі його положення вже озвучуються та обговорюються з експертним середовищем.

В обох документах позиція щодо важливих для агробізнесу питань є схожою, і цілком ймовірно, що збережеться у тому проекті, який відкриє ринок землі та визначатиме умови його функціонування.

Що є спільного у цих двох документах, а що відмінне?

1. В обох проектах для юридичних осіб обмежується доступ до ринку землі. Законопроект № 5535  пропонує заборонити юридичним особам участь у ринку землі протягом перших двох етапів його відкриття, які в сукупності триватимуть 2 роки та 5 місяців. Урядом пропонується повна заборона для юридичних осіб набувати землю у власність.

Проте обмеження на ринку стримуватиме його ріст та сприятиме сірим схемам. Наслідком такого рішення може бути не лише слабкий економічний ефект, а й поява нових напівлегальних механізмів набуття земель у власність та користування підприємств.

2. Другим спільним для документів положенням є використання виключно електронних земельних торгів для продажу державних земель, що гарантуватиме більшу прозорість торгів та відсутність корупційних складових. Зросте конкуренція, а, відповідно, і вартість орендної плати, яка лише за останні два роки продажу державних земель на аукціонах дала приріст 245,71% за 1 га державних земель.

3. Запобіжником від монополії має виступати обмеження на максимальні площі у власності та користуванні.

У такому разі № 5535 пропонує обмежити площу у власності до 500 га для фізичних осіб та до 33% — на території району/ОТГ для юридичних осіб. Урядовий варіант передбачає обмеження до 200 га у фізичних осіб та не більше 35% площі району/ОТГ в оренді юридичної особи. Така норма знищить великий бізнес, оскільки площі районів та ОТГ бувають різними і коливаються від сотень до десятків тисяч гектарів. Подібні обмеження можуть стати приводом для блокування роботи підприємств, їх рейдерських захоплень та корупції.

4. В обох законопроектах скасовується безоплатна приватизація земельних ділянок як одна з можливих корупційних схем, яку найчастіше використовують.

Скасування безоплатної приватизації, безумовно, є необхідним кроком у боротьбі з корупцією, однак може викликати відчуття соціальної несправедливості у деяких громадян за те, що вони не встигли скористатися своїм правом на безкоштовну землю. Для бізнесу це означає обмеження у подальшому збільшенні земельного банку за рахунок нових приватних ОСГ в оренді, що у перспективі призведе до зменшення кількості землевласників. Завдяки поступовій консолідації у окремих власників викуплених земель підвищиться конкуренція на ринку оренди приватних земель та зросте вартість оренди.

Ми перебуваємо напередодні змін у земельній реформі. Щоб вони були ефективними, необхідно кардинально змінювати підхід до інструментів, які породжують корупцію та неефективність використання земельних ресурсів. Надзвичайно важливою є спроба відійти від практики використання прямих заборон і обмежень та застосовувати сучасні економічні інструменти регулювання ринку, які дозволяють задовольнити інтереси малих фермерів та великих сільськогосподарських виробників. Лише в цьому випадку такі явища, як корупція, використання напівлегальних схем, рейдерство та виснаження ґрунтів, що породжені роками мораторію, поступляться місцем прозорому бізнесу та ефективному сімейному господарюванню на селі.




  • kws
  • ДП
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • cardfield
  • Агровектор
  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • Phosagro
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Lembke
  • Agroregion
  • ugt
  • Agroswit
  • Mriya
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agroros
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • danone
  • claas
  • john deer