За відсутності нових економічних криз об’єми імпорту сільськогосподарської техніки в Україні вже до кінця 2018-го року сягнуть 1,7 млрд дол. США, - рівня 2008-2009 років. Які фактори впливають на об’єми поставок та як їх аналізувати?

У діловій або професійній діяльності прогнози та тренди ринків формують підґрунтя для ухвалення рішень. І хоча точно передбачити майбутнє неможливо, існують інструменти, що дозволяють сформувати обґрунтовані прогнози. Принципово існує два види ринкових аналізів: фундаментальний та технічний. Перший передбачає розуміння найменших деталей та володіння всією релевантною інформацією, тобто для цього потрібні експерти. Тут дві проблеми: справжніх експертів мало, і навіть якщо таких пощастить знайти – існує висока ймовірність суб’єктивного упередження при інтерпретації інформації. Другий варіант, технічний, полягає у використанні інструментів статистики та математики. Основна перевага технічного аналізу полягає в тому, що він дозволяє визначити залежності та причинно-наслідкові зв’язки “об’єктивно” (моделі, звичайно, теж обмежені). Часто, результати можуть здивувати та йти врозріз з “експертною” думкою. Це дає нагоду поглянути на “зрозумілі” нам речі під новим ракурсом.

Які фактори мають значний вплив на об’єми імпорту аграрної техніки? Аби відповісти на це питання була побудована векторна авторегресійна модель. Регресійні моделі оцінюють коефіцієнти залежності залежної змінної (в нашому випадку - об’єми імпорту техніки) від набору незалежних змінних – регресорів. Ну а приставка “авто” значить, що до набору регресорів входять також змінні, що є значеннями залежної змінної у попередніх періодах (їх називають лагами). За отриманими результатами, саме наступні фактори здійснюють найбільший вплив на об’єми імпорту аграрної техніки в Україні (оцінені коефіцієнти відповідали критеріям статистичної значимості):

• Валова додана вартість в сільському господарстві (позитивний коефіцієнт),
• Кількість списаної с/г техніки за рік, в першу чергу комбайнів та тракторів (позитивний коефіцієнт).
• Значення імпорту техніки у минулому періоді (позитивний коефіцієнт),
• Значення імпорту техніки у позаминулому періоді (слабкий негативний коефіцієнт).

У той же час вплив таких макроекономічних показників, про які багато хто подумав би в першу чергу, як-от скажімо рівень інфляції, чи валове виробництво сільськогосподарської продукції (чи навіть окремо взяте виробництво продукції рослинництва), виявився – відповідно до побудованої моделі - незначним.

Особливої уваги заслуговують лаги залежної зміни. З них можна зробити висновок, що для ринку імпортної сільськогосподарської техніки в Україні є характерним високий рівень інертності (для сторони пропозиції). В цьому сенсі інертність означає не відсутність динаміки, а стійкість наявного на даний момент тренду. Інертність цю можна інтерпретувати наступним чином: за нормальних умов середньостатистичний імпортер сільськогосподарської техніки реагує на можливі макроекономічні сигнали із запізненням, орієнтуючись, так би мовити ще «по інерції», на об’єми імпорту в минулому періоді. У той же час, негативний коефіцієнт другого лагу може свідчити про те, що часто імпортери/дистриб’ютори у своїх прогнозах бувають занадто оптимістичними, формуючу пропозицію за точкою ринкового балансу, що може незначно перевищувати попит в наявному часовому періоді.

Якщо взяти до уваги зазначені вище фактори, можна зробити обережний прогноз динаміки імпорту техніки у найближчому майбутньому. З одного боку, кількість техніки, що списується з обігу щороку, в першу чергу, тракторів і комбайнів, знижувалася, починаючи з 2013-го року. Це здійснюватиме стримуючий вплив на імпорт нової техніки. Але цього стримування буде недостатньо аби подолати позитивний тиск, що відбувається за рахунок факту зростання імпорту сільськогосподарської техніки з 2016-го року (лаги) та позитивної динаміки валової доданої вартості в сільському господарстві. Об’єми імпорту аграрної техніки в Україні вірогідно продовжуватимуть зростати в найближчому майбутньому, і, як наслідок ймовірно сягнуть рівня, що був до світової фінансової кризи 2008-2009 рр, вже наприкінці цього року.