Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
27 Жовтня 2020

Олег Нестеров

Визнання системи української сертифікації насіння відкриє нові можливості та ринки для вітчизняних аграріїв

В Європарламенті відбувся розгляд питання, яке може відкрити нові ринки для українського насіння і запустити нову хвилю інвестування в цей сектор. Мова йде про визнання еквівалентності  системи сертифікації насіння України в ЄС.

Україна — один із найбільших гравців на світовому зерновому ринку, який здійснює постачання зерна в більше ніж 70 країн світу на мільярди доларів США. В той же час, маючи потенціал для зростання експорту насіння зернових (кукурудзи, пшениці, ячменю, жита) ми обмежені в доступі на різні ринки світу. 

Ринкова кон’юнктура виглядає зараз так: 

По-перше. З 2014 року для нас закритий ринок РФ, а також ускладнено доступ до ринків країн СНД. Останнє, зокрема, через необхідність транзиту нашого експорту територією РФ. 

По-друге. Щоб потрапити на ринки країн ЄС існує досить довга процедура. Через внутрішні правила об’єднання відкриття ринку ЄС вже триває більше 9 років. 

По-третє. Українські виробники лише почали активно виходити на  ринки Азії та Африки.

Проте, активізація проходження всіх бюрократичних процедур в ЄС по українському насіннєвому питанню дає надію на те, що найближчим часом проблему з новими ринками буде вирішено. Причому це торкнеться як виробників насіння, так і агровиробників, які планують диверсифікувати бізнес.  Адже чимало із них вже інвестували у власне виробництво насіння. Хтось побудував насіннєві заводи або в кооперації зі світовими брендами займається наданням послуг у цій сфері. Але, що ми маємо по експорту насіння?

23 країни, 15,9 тис тонн, і близько $13,1 млн.  Це головні цифри минулого року по експорту українського насіння кукурудзи, пшениці, ячменю та жита. Заради справедливості, слід зазначити, що експорт зріс на 47% у порівнянні з довоєнним 2014 роком (табл.1), а у зв’язку із закриттям ринку РФ, відбулась певна переорієнтація на ринки Африки та Азії. Для прикладу, у 2019 році Україна експортувала 5 тис тонн насіння пшениці в Малайзію, що більше ніж увесь насіннєвий експорт до цієї країни з 2014 по 2016 рік загалом. 

 

Експорт (тонн)  

2014

2015

2016

2017

2018

2019

Кукурудза

10235

4780

9021

7746

4439

5063

Пшениця

497

1858

1212

1898

1792

8820

Жито

12

90

852

506

662

1907

Ячмінь

106

83

29

37

234

159

Загалом

10850

6811

11114

10187

7127

15949

Табл.1

За даними ITC  (International Trade Сenter) та Держстату, у низку країн ми експортуємо, як насіння, так і звичайне зерно. За останнім, зрозуміла річ, абсолютна перевага в обсягах. Слід звичайно розуміти, що насінництво – це окремий напрям роботи в компаніях — як профільних, так і агровиробників, у яких є такий бізнес.  Цей бізнес передбачає окремого фінансування і дещо іншого підходу до роботи. Але в цьому є свої плюси, які зокрема позначаються на експортній ціні такого продукту – насіння вдвічі або ж удесятеро  дорожче ніж товарна продукція (табл. 2 і 3):  

Табл. 2.  Обсяги експорту товарного зерна

 

2019

Тонн

дол США

т/дол США

Пшениця

19 995 556  

3 652 732 800  

183  

Жито

11 314  

1 796 716  

159  

Ячмінь

4 143 273  

709 981 146  

171  

Кукурудза

32 340 814  

5 209 733 986  

161  

 

Табл. 3.  Обсяги експорту насіннєвого зерна

 

2019

тонн

дол США

т/дол США

Пшениця насіннєва

8 820  

2 439 913  

277  

Жито насіннєве

1 908  

2 056 765  

1 078  

Ячмінь насіннєвий

159  

72 730  

456  

Кукурудза насіннєва

5 063  

8 541 147  

1 687  

Крім фінансових плюсів, які отримають українські аграрії від визнання еквівалентності в ЄС, це ще і репутаційний зиск для всієї України. Фактично, це визнання якості української продукції і системи сертифікації серед світових лідерів, що відкриває можливість для українських виробників насіння отримати доступ на нові ринки та експортувати товари з високою доданою вартістю й інтелектуальної складової. Все це разом вплине на активний розвиток української селекції. Позитив торкнеться навіть іноземних виробників насіння, адже дасть новий стимул продовжувати інвестувати в розвиток виробництва насіння в Україні.

Великий крок вже зроблено. Сьогодні Європарламент оприлюднив результати голосування, де підтримав у першому читанні визнання еквівалентною систему сертифікації насіння України в ЄС. Наступним кроком має бути якнайшвидше друге читання та остаточне прийняття рішення про еквівалентність. Так буде знято важливе питання, яке вже майже десятиліття знаходиться на порядку денному перемовин України і ЄС.

Спеціально для Liga.net




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer