Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
05 Серпня 2020

Олег Нестеров

Пленарне засідання Верховної Ради України минулого тижня було насичене законопроєктами зі сфери оподаткування.

Важливим для багатьох аграріїв був законопроєкт №2317 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України (щодо покращення адміністрування акцизного податку)».

Даний законопроєкт удосконалює роботу системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРПСЕ) та спрощує умови ліцензування для суб’єктів господарювання. Зокрема, ним пропонується внести поправки до законодавства України, які є дуже важливими для діяльності сільськогосподарських підприємств, а саме:

1) Зберігання виключно для власних потреб (без реалізації чи надання послуг зі зберігання) не потребує подачі документів на землю, документів, що підтверджують прийняття об’єктів в експлуатацію, а виключно заява із інформацією про загальну місткість резервуарів та їх розташування (де-факто — декларативний принцип).

Пункт, який намагаються скасувати вже майже рік. Зазначені зміни є дуже важливими для сектору, адже норми, які вступили в дію 01.07.2019 р., зобов’язували аграріїв, які використовують пальне виключно для власних потреб, отримувати ліцензії на його зберігання. А отримання зазначених ліцензій передбачало фактично таку ж саму процедуру і пакет документів, як для тих, хто здійснює оптову і роздрібну торгівлю.

Тут також є важливим моментом те, про що вже неодноразово зазначалося, що аграрії не є виробниками чи реалізаторами пального, вони купують продукцію, за яку вже сплачено всі платежі та збори. 

І саме перехід на такий, де-факто декларативний метод, спростить роботу багатьом підприємствам аграрного сектору, особливо малим та середнім, адже зникне необхідність вкладати значні кошти для розробки всієї необхідної технічної документації. І при цьому контролюючі органи будуть розуміти кількість в Україні місць зберігання та їх об’єм.

2) Операції із заправлення пальним за договорами підряду прирівнюються до власного споживання, що значно спрощує роботу аграріїв, які використовують техніку підрядників для виконання польових робіт.

Питання, про яке неодноразово зазначалося представниками аграрного сектору. Адже зараз чимало польових робіт, особливо в момент збору врожаю, здійснюється не власною технікою, а технікою підрядника. І важливим моментом є те, що таку техніку повинен заправляти сам замовник. Фактично — паливо використовувалося для власних потреб, воно не продається, і все йде в рамках договору підряду. З точки зору, закону — це реалізація пального, для чого потрібна ще й ліцензія на роздрібну торгівлю. Норма законопроєкту виправляє дану ситуацію, звичайно, передбачаючи умови, при яких це повинно бути виконано.

Варто зазначити, що законопроєкт був підтриманий Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики для прийняття його за основу та в цілому. Але він був прийнятий тільки в першому читанні, хоч і скоротили термін подачі правок.

У разі, якщо Верховна Рада не встигне розглянути та прийняти даний законопроєкт, почне діяти стаття 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», якою передбачається штраф за зберігання пального без ліцензії в розмірі 500 тис. грн.

Тобто з 1 січня, в разі неприйняття законопроєкту №2317, аграрії та промислові компанії, які не отримали на даний момент ліцензії на зберігання пального, яке використовується ними виключно для власних потреб, будуть отримувати вищезазначені штрафи. І треба розуміти, що ліцензія видається на кожне місце зберігання пального, яке є у суб’єкта господарювання, тому відповідно і штраф буде множитися на кількість місць зберігання без ліцензії.

Тому зараз від оперативності роботи Верховної Ради і швидкості прийняття рішень залежить те, чи понесуть аграрії збитки з самого початку року за цими штрафами, або перейдуть на новий спосіб підтвердження місць зберігання пального, подавши заявку до контролюючого органу, фактично задекларувавши свої потужності зі зберігання.

Спеціально для AgroPortal. 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • claas
  • john deer