Для українських аграріїв зима 2013 року видалася холодною не лише в прямому, але й у переносному значенні. Традиційно на початку року аграрії після короткого відпочинку готуються до весняно-польових робіт під майбутній урожай. Класичні турботи аграрріїв у цей період – де взяти гроші, де купити насіння та інші ресурси і в якому стані озимі культури. В цьому році влада перекреслила традиційний список пріорітетів для агробізнесу в цей період року. Відтак проблемою номер один для всіх аграрників стали проблеми, пов’язані з землею. В 2012 році уряд перед виборами до ВРУ підняв нормативно-грошову оцінку землі, до якої прив’язана орендна плата, в 1,76 раз. Ідея була догодити власникам земельних паїв. Вийшло все навпаки: більшість господарств півдня і сходу України постраждали від спеки і просто не мають грошей оплатити оренду за минулий рік. 

Але цього виявилося замало для реального «пакращення». Починаючи з нового року, практично заблокована процедура реєстрації договорів оренди земель сільськогогосподарського призначення. Абсолютно випадково про це дізнається податкова і не визнає статус сільськогосподарського виробника без зареєстрованих договрів оренди, і як наслідок, вимагає платити замість фіксованого сільськогосподарського податку всі податки, які вона ж і напридумала.

Здавалося, що ще гірше могло звалитися на голову селян? Так, правильно, - штрафи за бажання працювати за сучасними технологіями! За що? А просто комусь з великих українських вчених, роботи яких не бачив жодний науковий журнал світу, в голову взбрело придумати проекти землеустрою, за розробку яких треба віддати близько 50 гривень на гектар незрозумілим структурам, які за гроші замовника розпишуть, як потрібно працювати за сівозмінами 80-х років минулого сторіччя. Ця ідея дуже сподобалася народним обранцям, які проголосували в парламенті і встановили адміністративну відповідальність за відсутність проектів землеустрою.

Те, що влада вже давно не дивиться, що відбувається в сільській місцевості,  є відомим фактом. Але цікаво, що спілкуючись із непримиренною опозицією, звертаю увагу на ці всі проблеми і підказую, що вирішивши ці проблеми або хоча би почавши про них голосно говорити, ви собі назбирали б чимало голосів, але очевидно, що нова ВР не збирається перейматися реальними проблемами. Набагато ефектніше побитися перед камерою або поїхати в Брюссель і сфоткатися з Меркель для фейсбуку.  Шкода.

Політична безперспективність, земельний бардак, податковий тиск, безпрецедентний рівень корупції, відсутність фінансів і бюджетної підтримки роблять АПК України, який до речі, витягнув у 2012 році всю економіку нашої держави на своїх плечах, непривабливим. Якось навіть не хочеться думати, що нас чекає восени...