Довкола питання кадрів для аграрного виробництва точиться багато розмов.

Зокрема, рахують кількість аграрних університетів та їх студентів.

Говорять і про тих, хто хоче повернутися в сільське господарство і жити в селі.

Як на мене, ключ до вирішення проблеми дефіциту кадрів в агросекторі треба шукати не в університетах, а в технікумах і профтехучилищах.

"Профтехучилища в сільській місцевості? Хіба вони ще залишилися?" — запитав мене недавно один з міністрів нового Кабміну.

Так! Вони є, і про них всі забули! Пропоную поговорити саме про них.

За радянських часів профтехучилища мали не найвищий рівень привабливості. Переважно туди йшли вчитися не найбільш успішні випускники середніх шкіл.

Кількість місць у вишах була обмежена, а оцінки в школах давали за знання, тож ті, хто не вступили в технікуми й виші, ішли в ПТУ.

У 1990 році в 1 246 училищах країни вчилося понад 640 тис учнів. До 2016 року "дожили" 824 училища з 302 тис учнів. З них 165 тис отримали кваліфікацію у 2015 році. На одного випускника училища припадає п'ять випускників вишів!

Майже кожне четверте училище знаходиться в селі і пов'язане з сільським господарством. Це ті заклади, які повинні забезпечувати потребу сучасних агропідприємств у висококваліфікованих трактористах, слюсарях, токарях.

Професійно-технічна освіта завжди фінансувалася коштом держбюджету, однак закон про фінплан-2016 перевів ПТУ на місцеві бюджети і передав майно до комунальної власності. Їх залишили без грошей та можливості подальшого існування, а сільське господарство — без молодих кваліфікованих кадрів.

Які шляхи розвитку професійної освіти в сільському господарстві? Їх два.

Перший — конструктивний. Міносвіти спільно з Мінфіном необхідно шукати шляхи альтернативного фінансування шляхом активного залучення до процесу агробізнесу. Як варіант — передавати ПТУ агропідприємствам або потужним асоціаціям у довгострокову оренду з чітко прописаними умовами партнерства.

Другий — звичайний. Уряд, як завжди, заховається в кукурудзу, не бажаючи вирішувати такі складні питання, і дозволить розвалити професійно-технічну освіту України. Як наслідок, агросектор буде вимушений створювати свої агрошколи для навчання трактористів та інших спеціалістів для села.

Міносвіти ж буде роздавати тисячі дипломів юристів АПК, економістів АПК, педагогів АПК, фінансистів АПК та бухгалтерів АПК, довівши кількість начальників на одного тракториста до десяти — найвищого показника у світі. Хоча і нинішні п'ять начальників на одного — теж досить "гарний" результат.