Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
15 Листопада 2018

Алекс Ліссітса

19-20 вересня під час IX Міжнародної конференції IX Міжнародної конференції «Ефективне управління агрокомпаніями»  Алекс Ліссітса, президент УКАБ виступить в якості спікера та розкриє питання чи дійсно інновації підвищують прибутковість на прикладі України та Аргентини. В особистому інтерв’ю генеральний директор ІМК розповів про головні виклики для розвитку агробізнесу.

- Які основні виклики на сьогодні стоять перед аграрним бізнесом в цілому і перед українським аграрним бізнесом зокрема?

- Перед аграрним бізнесом не тільки в Україні, але в цілому світі загалом на сьогодні виникає декілька важливих викликів. Один з перших пов’язаний з оцифровуванням бізнесу, з так званою діджіталізацією, що потребує залучення значних коштів. Технології сьогодні зайшли так далеко, що найближчим часом робочі процеси будуть повністю роботизовані. Відповідно треба готуватися до того, щоб бути конкурентоздатним у майбутньому. І це означає, що вже зараз необхідні певні фінансові ресурси та знання, які допоможуть бути на висоті найближчі 5 років.

Другий  виклик  взаєпов’язаний з першим – це потреба в кваліфікованих кадрах, адже сільськогосподарська техніка стає складнішою у використанні та «нашинкованою» сучасними цифровими рішеннями. Відповідно, необхідні досвідчені робітники, здатні керувати цією технікою. Нам необхідно зрозуміти, яким чином залучити у галузь молодих та перспективних людей, щоб вони працювали більш ефективно. Досить довго агросектор залишався «гидким каченям». Сьогодні ж це драйвер економіки і ми відчуваємо як він «розправляє крила».

Третій виклик – питання платні за оренду землі, яка майже у всьому світі щороку зростає. Це стосується і України, проте в нас немає ринку землі, але є ринок оренди землі. Ціна на землю стабільно зростає, і це означає, що лише надзвичайно ефективні менеджери, які поєднують в собі знання сучасних технологій, економіки та IT рішень, зможуть бути конкурентоздатними.

Куди сьогодні рухається агробізнес?

- Очевидно, що середній рівень зарплат в Україні вже за кілька років сягне середніх зарплат Німеччини. Якщо не буде тих кваліфікованих кадрів, які ми сьогодні шукаємо, то ми змушені будемо залучати висококваліфіковані кадри з інших країн, в тому числі з Європейського союзу. 

У всіх регіонах України відмічається суттєве зростання орендної плати. В умовах відсутності відкритого ринку землі с/г призначення (мораторію на продаж земель) це є одним із індикаторів росту вартості права власності на землю. Наприклад, у Черкаській та Полтавській областях, ріст орендної плати за паї в період з 2015 по 2017 рік склав 163% та 92% відповідно. Це значно перевищує показники вартості житлової нерухомості в Києві, що за цей же період (2015 - 2017 роки) демонструють падіння вартості 1 квадратного метра майже на 25 відсотків. Де-факто земля стала більш надійним об’єктом для інвестицій та капіталовкладень, аніж нерухомість Києва, і це вражаючий факт.

Саме тому запуск ринку землі є необхідним – це буде дійсно вигідне залучення інвестицій в Україну. Очевидно, що українська земля може стати тим об’єктом, в які будуть вкладати кошти.  

Багато з тих українських аграрних компаній, акції яких котируються на фондових майданчиках або зникли, або збанкротували, або були продані. Акції тих, що ще лишилися – в більшості випадків не зростають у ціні.  На це впливає  фактор нестабільного економічно-політичного становища України. Але найважливішим фактором є те, що аграрні компанії на сьогоднішній день не мають можливості управляти власною землею та є «сервісниками», які керують чиєюсь землею. Вони завжди будуть недооцінені на ринку, що вливає на доступність дешевих грошей, запуску нових технологій та висококваліфікованих кадрів.

Саме тому, значним викликом для України в наступні 2-3 роки після президентських виборів буде запуск цивілізованого ринку земель сільськогосподарського призначення, який може здійснити аграрну революцію в державі.

Як за умов зростання заробітної та орендної плати поєднати соціальну сферу на селі та розвиток аграрного бізнесу?

- Це питання надзвичайно складне та з кожним днем все більше загострюється. При зростанні вартості землі та засобів виробництва маржинальність виробництва сільськогосподарської продукції знижуватиметься. Очевидно, що за таких умов нести ту соціальну відповідальність, яку мають аграрні компанії, буде проблематично. Є досить суттєві відмінності між побажаннями власників земельних паїв і органів місцевої влади, які відповідають за соціальну сферу.

Нещодавно ми проводили опитування серед власників земельних паїв та інших жителів села і сільської влади щодо того, якою має бути соціальна допомога на селі від аграрних компаній. Голови сільських рад або об’єднаних територіальних громад висловили побажання, щоб соціальна допомога на сільських територіях полягала в тому, щоб компанії ремонтували дороги, відбудовували лікарні, ремонтували дитячі садки, школи тощо, тобто по суті покращували інфраструктуру. А жителі села і особливо пайовики, які в більшості випадків люди похилого віку, взагалі цього не хочуть і не сприймають. Для них важливіше аби їм платили високу орендну плату, надавали матеріальну допомогу і допомагали у вирішенні інших питань.

Нам потрібно зрозуміти  яким чином далі рухатись бізнесу. Якщо сконцентруватись виключно на фінансовій допомозі пайовикам, - буде ображене сільське керівництво і почнуться конфлікти. Якщо ж йти шляхом соціальної допомоги селу та розбудовувати інфраструктуру, очевидно, що пайовики не захочуть продовжувати договори оренди.

На мою думку, в найближчі роки потрібно буде вирішити серйозне питання, яким чином збалансувати цю соціальну відповідальність на селі для агробізнесу.  Також не варто забувати, що головним завданням, яке стоїть перед органами сільської влади і головами ОТГ є виведення аграрного бізнесу із «сірої» та «чорної» схем в «білу». А це означає, що в більшості випадків має бути зафіксовано та виплачено орендні плати «по-білому» та заплачено податки. Не велика таємниця, що на сьогоднішній день багато агровиробників виплачують орендну плату в Україні офіційно занижену, а різницю між ринковою і проплаченою орендною платою виплачують готівкою. Таким чином власники земельних паїв мають можливість отримати фінансову допомогу у вигляді субсидій від держави, а держава буде обдурена двічі – їй не доплатили податки і в неї забрали субсидію.

Спеціально для Agrostory




  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Lozova Machinery
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • HTI
  • CHS
  • Quivogne
  • Global Chemical Group
  • Amazone
  • Goodvalley
  • IMMER Group
  • kws
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • Phosagro
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Lembke
  • Agroregion
  • ugt
  • Agroswit
  • Mriya
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agroros
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • danone
  • claas
  • john deer