Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
15 Жовтня 2019

Дар'я Гриценко

Останнім часом доволі часто піднімається питання доцільності введення «соєвих правок» і їх впливу на сільське господарство України. Зустрічаються як прихильники даних правок, які переконані, що вони стимулюють переробку і експорт продуктів переробки з України, так і противники, які констатують невигідність цих правок для виробників сої (з 1 січня 2020 року і для ріпаку). Щоб визначити, який дійсно вплив мали прийняті норми, поглянемо на базові показники галузі.

Посівні площі та виробництво. З 2010 року соя почала активно завойовувати увагу українських виробників сільськогосподарських культур. До цього часу площі під соєю коливались в межах 400-700 тис. га, а з 2010 року вже починають засіювати більш як 1 млн га. Найбільше сої було посіяно у 2015 році — 2,1 млн га, проте останніми роками площа під культурою активно зменшується і у 2018 році становила близько 1,7 млн га, що на 13% менше, ніж у 2017 році («соєві правки» вступили в силу з 1 вересня 2018 р.). Цього року площі під соєю прогнозуються на рівні 1,55-1,6 млн га, що ще на 9% нижче, ніж у 2018 році та є найнижчим показником за останні 5 років. Щодо виробництва — воно теж прогнозується на рівні 3,8 млн т, що на 15% менше, ніж минулого року (4,5 млн т у 2018 р.). Проте варто врахувати, що минулий сезон вдалося закрити з рекордною врожайністю культури — в середньому по Україні 2,6 т/га. Тобто при умові, що врожайність сої складе цього сезону порядку 2,4 т/га, цьогорічний врожай буде, хоча і найменшим за останні 5 років, проте в середньому не сильно відставати від попередніх років — 3,8-3,9 млн т.  

Переробка. Значно зменшилась частка експортованої сої у виробленій — з 74% у 2017 році до 50% у 2018-му, тобто більше сої надходить на переробку. За даними Держстату, щорічно в Україні переробляється 22-25% вирощеної сої, тобто в межах 0,9-1 млн т. За даними USDA, обсяги переробки сої в Україні останніми роками збільшились і у 2018/19 МР становили близько 1,5 млн т (34% від виробництва), а на 2019/20 МР прогнозується незначне нарощення переробки до 1,55 млн т, що становитиме потенційно 41% від виробленої в поточному сезоні сої. Таке незначне (прогнозоване) нарощення переробки може свідчити про насиченість потужностей для переробки сої в Україні. 

Експорт. Обсяги експорту сої зменшуються. До 2017 року експорт сої щорічно зростав і у 2017-му сягнув рекордної позначки в 2,9 млн т. У 2018 році вже було експортовано на 22% менше сої, хоча врожай був рекордним для України. Якщо аналізувати експорт у 2018/19 МР (вересень 2018 — серпень 2019), то експорт соєвих бобів зменшився лише на 8%, в той час як поставки за кордон соєвої олії зросли на 75%, а соєвої макухи — більше ніж вдвічі. За прогнозами USDA, експорт соєвих бобів з України поточного сезону (2019/20 МР) буде на 15% меншим, ніж у 2018/19 МР, так само як і виробництво.

Ціни. Внутрішні закупівельні ціни на сою (EXW) у вересні складають в середньому 8400 грн/т, що на 21% менше, ніж у вересні 2018 року. Водночас світова ціна на соєві боби (FOB, Аргентина) наразі на 13% менша, ніж торік. Внутрішня українська ціна на сою в середньому просіла на 24% у 2019 році (січень-вересень 2019 р.), в той час як світова — лише на 14%, що свідчить про можливе штучне заниження української ціни.

Таким чином, маємо наступну ситуацію: позитивні тренди до нарощення обсягів переробки і експорту продуктів переробки соєвих бобів, на що і була спрямована реформа. Водночас спостерігаємо скорочення посівних площ, потенційне (цього року) скорочення виробництва сої, її експорту і найголовніше — зменшення ціни на сою для виробника. Ми отримали «бажане» — переробка зростає, проте це лише короткочасний результат. З огляду на довгострокову перспективу, така ситуація не залишатиметься перманентною — вже незабаром (в наступні сезони) ми побачимо вагомі зміни, і навряд чи вони будуть позитивними.

Фактично експортер намагається компенсувати невідшкодований ПДВ, встановлюючи нижчу закупівельну ціну для виробника. Тобто відміна повернення ПДВ при експорті автоматично здешевлює товар на внутрішньому ринку, що вигідно переробникам. Ті компанії, котрі не експортуватимуть самостійно (адже лише тим виробникам, хто самостійно експортує сою, ПДВ повертається), вимушені продати сировину переробникам або експортерам за заниженою ціною. За такої ситуації виграють здебільшого переробники і великі (та частково середні) виробники, котрі фактично є як виробниками, так і експортерами сої. Таким чином, ми вже бачимо стрімке скорочення посівних площ та незацікавленість виробників у вирощуванні сої, а також падіння внутрішніх цін на сою. Так, низька ціна не в останню чергу пов’язана зі світовим трендом до падіння цін на сою через зменшення попиту зі сторони одного з найбільших споживачів сої — Китаю (у зв’язку з АЧС на його території) та торговельну війну між тим же Китаєм і США. Проте варто врахувати, що українська ціна на сою просіла в рази більше, ніж світова.

«Соєві правки» почали діяти з вересня 2018 року, і хоча тривають лише півтора року, ми вже спостерігаємо значне скорочення площ і виробництва сої та заміну вирощування бобової культури на більш інтенсивні культури (наприклад, кукурудзу). В подальшому вирощування сої стане невигідним для виробників (особливо малому бізнесу), і вони переключаться на інші культури, а переробники втратять своїх постачальників. В даній ситуації програють саме малі виробники, котрі вимушені, окрім того, що отримувати збитки за рахунок валютних коливань (посіяли за курсом 27 грн/$, а продавати мають при 24 грн/$), ще й продавати сою за нижчою ціною. По факту, усі «вершки» з прийнятих реформ зібрали переробники, котрі отримали доступ до дешевої сировини та наростили свої потужності. То чи був це поштовх для переробки чи все ж більше удар по виробникам?

Спеціально для AgroPortal.




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Lozova Machinery
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Amazone
  • Goodvalley
  • IMMER Group
  • kws
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Agroregion
  • ugt
  • Agroswit
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • danone
  • claas
  • john deer