Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
28 Березня 2024

Новини

22.06.2021

Ucab Віктор Борисов: «Ідея створення та виведення на ринок кращих гібридів для нас є ключовою»

Нещодавно до складу УКАБ увійшла Компанія «Маїс». Віктор Борисов, голова правління Компанії «Маїс», в особистому інтерв'ю розповів про історію створення компанії, досягнення у виведенні нових сортів та особливості ведення насіннєвого бізнесу в Україні та світі.

- Розкажіть про створення Компанії «Маїс». З чого усе починалося?

- «Маїс» – проект ідеологічний, амбітний, абсолютно не шаблонний, який виник на основі голої ідеї ще в 1992 році без впливу відомих усім фінансових, адміністративних, соціальних чи політичних ресурсів. Ми нічого не унаслідували, не приватизували і не «віджимали». У ті часи ідея створення недержавної селекційної структури сприймалася як щось нереальне. Керівництво профільної науково-дослідної установи, в якій я працював на той час, називали її «бомбою сповільненої дії». Таку ж оцінку моїй ідеї давали колеги.

Жодної підтримки і схвалення наших намірів та дій ні від кого не було, як і стартового капіталу. Ідея створення нашого бізнесу з’явилася на такому історичному етапі, коли Україна за своїм політико-економічним устроєм та ідеологічною суттю мало чим відрізнялася від сучасної Північної Кореї. Тоді існувала лише одна домінуюча політична сила - партія комуністів (КПУ), хоча, уже починали зароджуватися деякі партії, які існують досі. Пам’ятаю, що був лише один банк «Україна», а фінансовими потоками управляли райкоми партії. Податкової служби фактично не було, - в нашому Синельниківському районі працювало на той час лише три податківця. Самостійна фіскальна служба теж ще не була утворена, а вся земля була в колгоспах та радгоспах. Також в той час домінувала повна монополія держави на усі напрями фундаментальних та прикладних наукових досліджень, в тому числі і в аграрній сфері. Найбільш функціональними та економічно стабільними були в цій сфері науково-дослідні станції, де концентрувалося усе найкраще: кадри, фінансування, соціальна база та ін.  Здавалося б – працюй, чого ще бракує! Адже держава дбає  про тебе, оплата праці відносно висока, є службове авто, житло…. Ба ні, знаходяться ж завжди ті, кому завжди чогось не вистачає. А бракувало насамперед відчуття свободи, незалежності, гідності, і найголовніше, тих, хто готовий кинути комфортне спокійне життя і зануритися в невідомість – саме це є основою будь-якого бізнесу.

Вже тоді ми спостерігали як будують свій бізнес відомі в сфері селекції та насінництва бренди. Зараз вони значно розширили свої масштаби та стали загальновідомими. Пам’ятаю як часто я вів дискусії як з колегами так і з опонентами про те, що в Україні мають бути селекційні насіннєві національні фірми. Був складений стратегічний план розвитку для «Маїсу» - він є нашим головним дороговказом руху впродовж майже тридцяти років. Що з цього вийшло, можна побачити по нашим брендовим продуктам і їх доступності, перевагам, привабливості та розширенні присутності на ринках інших країн та континентів.

- Розкажіть про діяльність вашої компанії у розрізі селекції. Які маєте досягнення у цій сфері, і як прийшли до того, щоб створити зимові розплідники в Індії та Чилі? В яких ще країнах працюєте?

- Ідея створення кращого гібриду є для нас ключовою. Щоб матеріалізувати цю ідею спочатку необхідно було створити власний генетичний банк. Створення нової генетичної плазми має свій початок, але її можна безкінечно розвивати, вдосконалювати та урізноманітнювати. Наш генетичний банк є основним інтелектуальним  матеріальним ресурсом. Він нас живить, напружує і стимулює, показуючи наш потенціал та нові перспективи. Це наше сьогодення і нові плани просування на нові насіннєві ринки. Щороку ми намагаємося реєструвати по 5-10 нових гібридів в Україні. Разом із гібридом проходять тестування, а при необхідності і реєстрацію, також і батьківські компоненти. Наша компанія постійно проводить маркерне генетичне тестування, системне генетичне  диференціювання та генетичну паспортизацію нового селекційного матеріалу. З генетичними маркерами ми працюємо уже 10 останніх років, використовуючи відомі ДНК технології та співпрацюючи із відомими аналітичними лабораторіями США. Звичайно, не безкоштовно, ба більше – дорого, але без цього не бачимо для себе жодної перспективи залишатись конкурентоспроможними. Кожен генотип на сьогодні маркується за  спеціально підібраними 384 маркерами. Інформаційний банк включає майже 2000 колекційних зразків. Лише з використанням цього інформаційного банку будуються усі наші селекційні програми.

Зимові розсадники.  Цей технологічний інструмент використовуємо уже більше 20-ти років. Перший розсадник був посіяний в 2000 році в Індії в штаті Карнатака. Я особисто в своєму портфелі без будь-яких труднощів перевозив в Індію перші зразки насіння.  На той час для цього не було ще жодних юридичних вимог чи спеціальної документації.  Наш маршрут був довгий: Дніпро-Київ-Москва-Делі-Бенгалор. П’ять літаків та чотири пересадки в одну сторону і скільки ж назад! На той час в Індії був офіс лише однієї української бізнес структури і він не працював. Це був офіс авіакомпанії, що збанкротувала. Цю інформацію нам повідомили в Делі в посольстві України, яке ми відвідали. Фактично, в той історичний період ми були першими, хто відкривав Індію для українського бізнесу. Через два роки ми почали сіяти наші селекційні програми в штаті Андхра-Прадеш (Індія), а з 2012 року додали ще зимові розсадники в Чилі. До речі, в Чилі ми розпочинали працювати на тій фермі, де була вперше розроблена та реалізована ідея технології зимових розсадників. Я мав честь особисто познайомитись з автором цієї ідеї Хуаном Гебауером. Він був першим, хто в 70-х роках минулого століття запропонував і дослідив спільно з колегами із США технологію, що досі активно застосовується провідними селекційними фірмами.

Інструмент зимових розсадників дозволяє вдвічі прискорити створення нових гібридів, оцінити в полі якість вирощеного насіння в північній півкулі нашої планети до їх продажу та висіву фермерами. Технологія зимових розсадників стала невід’ємною складовою усіх відомих гравців насіннєвого ринку.

- Розкажіть як вам вдалося отримати реєстрацію ваших гібридів у Європейському Союзі?

- На відміну від просування на ринки звичайної товарної рослинної продукції, вивести на новий ринок наукоємний продукт – незрівнянно складний процес. Насіння відноситься до категорії наукоємних продуктів. Насіннєві ринки формуються за зовсім іншими правилами. Створення самого продукту та його маркетинг можна порівняти хіба що з ринками товарів інтелектуального формату:  інші масштаби ресурсу часу, інформації, виконавців та інших важливих складових. Це дуже довгий і складний шлях навіть на самому старті.

Коли в кінці нульових ми робили перші формальні кроки в напрямку просування на насіннєвий ринок країн Євросоюзу, ми уже мали десятирічний  досвід членства в американській насіннєвій асоціації ASTA. Найцінніше, чим ми володіли на той час – це інформаційний ресурс, який міг отримати лише той, хто дотичний до функціонування подібних професійних континентальних спільнот. Бути членом подібних асоціацій – висока честь для нас. Ми справно платимо членські внески американській асоціації вже більше двадцяти років. Їх розмір,  можливо, символічний, але це дарує відчуття емоційного піднесення від усвідомлення причетності до цивілізованої спільноти. Усі нові технології, техніка, супутні товари насіннєвої сфери спершу презентуються в таких інноваційних центрах. Там же, ми особисто познайомились з однодумцями і започаткували спільні міжнародні бізнес проекти. Для прикладу, одним партнерам ми допомагали знайомитися з Україною та підтримували їх у втіленні намірів та планів. Вони ж зі свого боку сприяли нам в реалізації проектів в Індії, в Північні і Південній Америці  і  Європейському Союзі.

На сьогодні ми маємо засновану нами однойменну фірму на території  ЄС в Польщі, яка є оператором реєстрації та просування наших розробок, відповідно усім правовим, маркетинговим, економічним  реаліям часу на території ЄС. Наші ключові партнери оцінили, повірили і мають високі амбіції в просуванні не просто нашого продукту, а нового європейського бренду під назвою «Козацька кукурудза» (під цим брендом стартував наш проект).

- У чому переваги гібридів вашої селекції?

- Спілкуючись нещодавно з представником однієї із ключових компаній агросектору, мені не вдалося його, як спеціаліста, зацікавити нашими продуктами. Він відмовився висіяти зразки на своїх полях для демонстраційного тестування. Я його розумію, тому що якщо колись головам колгоспів було важко дістати імпорт, то зараз навпаки, – агрохолдингам складно усе осягнути, пропустити через сепаратор і не зробити помилку при виборі. Формовані впродовж довгого часу стереотипи про меншовартість усього свого, українського, доведеться ще дуже довго викорінювати, тому зараз словами й термінами переконувати спільноту – даремна трата часу. Якщо хтось бажає – можемо надати продукт для тестування на їх полях.

На сьогодні, селекція продовжує додавати до усіх чинників позитивної динаміки росту врожайності в середньому 0,5-1,0 ц/га щорічно. Також щороку до десяти нових гібридів виводиться на товарні ринки. Відповідно, хто сіє наші старі 10-річні гібриди, уже лише від чинника «новий-старий» може недоотримувати 5-10 ц/га врожаю. Ми впевненні в конкурентоспроможності наших новинок навіть в порівнянні з найсильнішими продуктами. Нам не відомі приклади, щоб хтось вів відбори зразків в жорсткіших екологічних умовах, ніж це робить «Маїс» Дніпро. Східніше й південніше від нас ніхто не виконує подібних робіт: це важко фізично, затратно економічно, дискомфортно емоційно – але впевненні – результативно. Наші попередники не випадково вибирали м. Синельникове - місце для селекції посухостійкий гібридів. Це найвища точка над рівнем моря. Тут найбільше суховіїв і найменше опадів. Усе, що тут виживе саме по собі, буде домінувати й стабілізувати врожай в комфортних умовах. Тож спробуйте не пожалкуєте!

- Хто є клієнтами вашої компанії: серед них більше фермерів чи агрохолдингів?

- Останні чотири роки наша компанія  розвиває систему просування насіння на нашому внутрішньому ринку через використання дистриб’юторської мережі. «Маїс» Дніпро в поточному сезоні має вже 21-го офіційного партнера - дистриб’ютора. Вони різні за масштабами, формами роботи та територіальним спектром. Відповідно, і їх кінцеві клієнти охоплюють усі спектри кінцевих споживачів. Із списком наших офіційних дистриб’юторів кожен може ознайомитися на нашому офіційному сайті: https://mais-seeds.com/ru/.

- Ваша компанія є членом Міжнародної асоціації тестування насіння (ISTA) та Американської асоціації виробників насіння (ASTA). Що це значить для вас та ваших клієнтів?

- Про ASTA (American Seed Trade Association – Американська Асоціація торгівлі насінням) я вже згадував вище у своїй розповіді. ЇЇ історія налічує 138 років. На сьогодні в її складі близько 700 компаній, що займаються селекцією нових генетичних продуктів, виробництвом насіння та його торгівлею. В числі цих семисот компаній є 30 членів-кореспондентів, що виробляють насіння за межами Північної Америки. «Маїс» Дніпро є одним із цих 30 членів-кореспондентів уже більше 20 років.

Що це нам дає:

1) інформація про головні інновації у насіннєвій сфері, що концентрується і стартує з  цього майданчика, а саме про нові:

- технології;

-   техніку;

- генетичні продукти;

- хімічні й біологічні препарати;

- обладнання й оснащення для насіннєвих заводів;

- машини й обладнання для сфери досліджень.

2) нові способи комунікації:

- партнерські проекти в сфері досліджень, спільних виробництв, планування зимових розсадників;

- створення спільних виробництв насінницької продукції для конкретних ринків;

- налагодження системи просування продуктів на нові ринки;

- доступ до інформації з  кадрового ресурсу, навчань, підвищення кваліфікації.  

3) знання правових аспектів зовнішньоекономічної діяльності та захист прав інтелектуальної власності:

- юридичний супровід контрактів в усіх сферах виробництва та просування насіння;

- захист прав інтелектуальної власності взаємного використання генетичних продуктів;

- супровід корпоративних трансформацій права власності на матеріальні й нематеріальні активи.

Міжнародна асоціація тестування насіння (ISTA) – це заснована в 1924 структура, що  на сьогодні об’єднує 80 країн. Україна та «Маїс» Дніпро, зокрема, є її членами. Від України ми, після державної лабораторії, є першою і єдиною приватною структурою, що зареєстрована в 2013 році дійсним членом ISTA.  Одинакові нормативи тестування якості насіння лабораторіями усіх країн – це є основний базовий принцип сертифікації за системою ISTA. Цією структурою розроблені єдині правила для відбору та тестування зразка, акредитації лабораторій, навчання кадрів тощо.

Наша компанія знаходиться на етапі підготовки для проведення акредитації за правилами цієї асоціації. Для експорту насіння наявність сертифікату ISTA є обов’язковим. Компанія «Маїс» активно розширює свою присутність на зовнішніх ринках, тому і отримання акредитація є актуальним рішенням. 

- Які очікування має ваша компанія від вступу до асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»?

- Ми довго спостерігали за діяльністю УКАБ та наважувались на цей крок. Але згодом виник певний тригер, що спонукав нас прискорити процес прийняття остаточного рішення. Представництво УКАБ є досить потужним та амбітним і для усіх його членів надважливим є інформація та час. Сподіваємось отримувати більше цінної інформації і виграти найдорожче - час.




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • Amazone
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Agco
  • Agroregion
  • Eridon
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • NCH Advisors
  • Continental farmers Group
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab