Українське птахівництво на шляху до ЄС: ключові висновки з українсько-нідерландського агродіалогу

18 липня за ініціативи УКАБ та Нідерландської сільськогосподарської та плодоовочевої асоціації (LTO) відбулась стратегічна онлайн-зустріч, що об’єднала представників УКАБ, ГС “Всеукраїнський аграрний форум”, асоціації “Союз птахівників України” і Держпродспоживслужби з однієї сторони та Нідерландської сільськогосподарської та плодоовочевої асоціації (LTO) і європейської аграрної конфедерації COPA-COGECA з іншої. Основним фокусом дискусії стали перспективи євроінтеграції української галузі птахівництва, її відповідність стандартам ЄС та експортний потенціал.

Сергій Карпенко, директор асоціації “Союз птахівників України”, презентував учасникам динаміку розвитку галузі, яка з початку 2000-х років пережила справжнє відродження завдяки масштабним інвестиціям, оновленню виробництва та покращенню племінних ресурсів. Зокрема, з 2000 по 2010 рік виробництво м’яса птиці в Україні зросло в понад 20 разів, а його споживання досягло європейських рівнів. Аналогічні тенденції спостерігались і у виробництві яєць. Експерт також акцентував на серйозних викликах, які постали перед галуззю через війну. Зокрема, у 2022 році спостерігалося скорочення поголів’я на 6 млн голів у домогосподарствах. Через зупинку роботи морських портів уся експортна логістика була перенаправлена на автомобільні перевезення до портів країн ЄС, що призвело до подорожчання транспортування, дефіциту рефрижераторів і зменшення обсягів експорту. Втім, у 2024 році обсяги виробництва м’яса птиці та яєць стабілізувалися, а експортні показники наближаються до довоєнного рівня.

Так, у 2024 році Україна експортувала 137 тис. тонн м’яса птиці, з яких 31% – до Європейського Союзу. Основними ринками залишаються країни МЕНА, ЄС та Велика Британія. Експорт яєць за перше півріччя 2025 року зріс майже вдвічі, а частка ЄС у структурі експорту становить 71%. Ключовими напрямками є Ізраїль, Сінгапур, Велика Британія.

На завершення Сергій Карпенко наголосив, що українське птахівництво, попри всі труднощі, зберігає стабільність, демонструє експортний потенціал і має всі шанси на глибоку інтеграцію в аграрний простір ЄС. Проте для цього необхідно адаптувати законодавство, покращити логістику та забезпечити стабільну підтримку з боку держави.

Представники Держпродспоживслужби повідомили, що система ветеринарного контролю в Україні відповідає стандартам ЄС і базується на багаторівневому управлінні. Моніторинг здійснюється за ризикоорієнтованим підходом, охоплює всі групи птиці, використовуються сучасні методи діагностики.

Окремо відзначено державні програми контролю за сальмонельозом, які в Україні фінансуються з держбюджету, на відміну від ЄС. У 2025–2027 роках стартує спільна програма епізоотичного моніторингу за підтримки Єврокомісії.

Також наголошено на поступовій імплементації вимог ЄС у сфері добробуту тварин. У птахівництві ці стандарти вже практикуються, особливо на підприємствах-експортерах. Підготовка інспекторів триває понад 10 років, за участі експертів ЄС та міжнародних організацій. До кінця року держава планує сформувати достатній кадровий резерв для повноцінного контролю.

Наприкінці офіційної частини зустрічі відбувся окремий блок питань і відповідей. Представники нідерландських аграрних асоціацій поставили низку практичних і технічних запитань щодо умов утримання птиці, маркування продукції, застосування систем моніторингу та контролю за сальмонельозом. Українські експерти надали розгорнуті пояснення, що засвідчило прозорість та готовність до відкритого діалогу.

УКАБ дякує представникам українського аграрного сектору за змістовні експертні виступи, а партнерам з Нідерландів — за плідний діалог, відкритість до обміну досвідом і незмінну підтримку євроінтеграційного курсу України. Такі зустрічі є важливою платформою для формування спільного бачення майбутнього українського птахівництва в європейському просторі.