
Напрями експорту:
- ЄС – 41,5%,
- Африка – 18,4%;
- Близький Схід – 15,6%;
- Південно-Східна Азія – 13,3%;
- Азія (інші країни) – 10,8%.
Структура за культурами:
- Кукурудза – 53,1%;
- Пшениця – 39,1%;
- Ячмінь – 5,8%;
- Інші зернові (разом із бобовими) – 2%.
Ключові інсайти:
- Домінування двох культур: кукурудза та пшениця формують близько 92% експорту зернових, що з одного боку підкреслює їхню стратегічну важливість для агросектору та глобального попиту, а з іншого – створює залежність від кон’юнктури ринків саме цих культур.
- Динаміка воєнного часу: після рекордного показника експорту зернових у 2021 році ($12,49 млрд), у 2022-2023 роках відбулося значне падіння до майже 8,3 млрд $ через повномасштабне вторгнення та відсутність стабільної логістики морськими каналами. Проте вже у 2024 році експорт збільшився до $9,56 млрд, демонструючи позитивну динаміку та поступове відновлення галузі.
- Диверсифікація ринків: попри значну частку європейського ринку, в 2024 році майже 60% зернового експорту спрямовувалося до країн Африки, Азії та Близького Сходу, що свідчить про збереження Україною статусу глобального постачальника.
Висновок: формуючи більше третини від усього агроекспорту, зернові залишаються вагомою складовою експорту агро продовольчої продукції з України. Географія поставок до 107 країн свідчить про глобальне охоплення, проте ключовим ринком збуту залишається ЄС. Водночас нарощування обсягів експорту у 2024 році підкреслює високу адаптивність сектору та його критичну роль не лише для України, а й для продовольчої безпеки країн Африки, Азії та Близького Сходу, куди сумарно спрямовується більша частина всього зернового експорту.
Дізнавайтесь більше в експортному портфоліо 2025: https://cutt.ly/rr1U8YTa