Транзит через Польщу в умовах блокади портів: синергія зусиль для збереження українського агроекспорту

20 серпня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent провели онлайн-дискусію на тему «Альтернативні шляхи експорту: синергія логістики України та Польщі в умовах блокади Чорного моря». Під час заходу українські аграрії та представники польського бізнесу зосередилися на практичних кроках взаємодії у забезпеченні стабільного експорту агропродукції через територію Польщі допоки морські шляхи України залишаються обмеженими для використання. 

Серед ключових питань опинилися: подолання наслідків блокування Чорноморського коридору, оцінка пропускної спроможності на напрямках Рава-Руська – Верхрата/Славкув, Мостиська – Медика та Ягодин – Дорогуськ, а також оптимізація прикордонних процедур.  

Відкриваючи захід, генеральний директор УКАБ Олег Хоменко зауважив: «Альтернативна логістика через Польщу та інші країни ЄС не повинна розглядатися лише як екстрений запасний варіант. У довгостроковій перспективі Україна потребує диверсифікованої логістичної системи, що з’єднає наш сектор з європейськими залізничними терміналами та портами. Нам потрібна передбачуваність, адже аграрії не можуть зупинити збір врожаю чи зберігати мільйони тонн зерна всередині країни».

Дискусію модерував Анджей Шурек, засновник Tarlan Strategy та невиконавчий директор ІМК, який спрямував розмову на синергетичні для обох країн аспекти розбудови транскордонних ланцюгів доданої вартості. 

Урядове бачення щодо наслідків блокування Чорноморського коридору та необхідності посилення «Шляхів солідарності» представив Міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький: «Поточна ситуація значно складніша, ніж у 2022 році, адже зараз період збору врожаю, і всі логістичні потужності заповнені внутрішньою європейською продукцією. Альтернативні шляхи зможуть покрити до 2,5 млн тонн експорту на місяць за нашої потреби у 5 млн тонн. Проте бачимо можливість збільшити транзит через Польщу вдвічі — до 600 тисяч тонн на місяць. Для цього необхідно наростити кількість потягів на відповідних переходах та забезпечити цілодобову роботу інспекторів».

Водночас Віцепрем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України (в 2025-2026 рр.) Тарас Качка вважає, що успіх транзиту лежить у правильній організації процесів: «Ми маємо хороший шанс налагодити усі процеси, дивлячись на них із досвіду 2022-2023 років. Варто використовувати польські транзитні маршрути для тих товарів, які найбільше підходять для наявних видів логістики – автомобільної чи залізничної, а прикордонний контроль налаштувати так, щоб він був ефективним, але без запитів на скасування обмежень, які згодом можуть призвести до маніпуляцій. Найбільшою допомогою від урядів стане спрощення процедур, особливо фітосанітарних і ветеринарних перевірок, але з чітким дотриманням правил. Нам потрібно організувати логістику так, щоб забезпечити максимальні обсяги без створення внутрішнього тиску на польському ринку».

Важливою частиною вебінару став обмін досвідом безпосередньо з представниками польського бізнесу та громадського сектору.  Власник та голова правління компанії Frontier Logistics Бартош Пенчковський  виділив три головні вузькі місця логістики: нестачу складів у польських портах, дефіцит спеціалізованих вагонів та пропускну здатність кордонів. Як рішення він запропонував залучення інвестицій: «Наразі розробляємо проєкт і шукаємо українських співінвесторів для будівництва спеціалізованого термінала для українського зерна в польських портах. Також закликаю українських партнерів не боятися використовувати напіввагони з тентами – вже є кейси успішного експорту 100 тисяч тонн ріпаку без жодних проблем із якістю» .

Зі свого боку, віцепрезидентка Міжнародної асоціації польських підприємців в Україні Сильвія Красонь-Копаняж підкреслила критичну важливість комунікації: «Польські фермери можуть природно побоюватися напливу українського зерна, тому механізм саме транзиту має бути чітко пояснений. Нам потрібна довгострокова стратегія взаємодії та відбудова довіри між україно-польськими аграріями».

Цю думку доповнив член правління громадської організації Linia102.ua Віктор Гальчинський, а також зосередився на питанні розбудови залізничної інфраструктури: «Між Україною та Польщею існують приховані логістичні потенціали, як-от відновлена євроколія Перемишль – Хирів. Вона здатна приймати щонайменше 10 пар вантажних потягів на добу (до 3,6 млн тонн вантажів на рік). Головна перепона – відсутність залізничного пункту пропуску в Мальховіце, хоча правова база дозволяє організувати там тимчасовий контроль. Бізнес готовий працювати, потрібна лише політична воля».

Заступник директора департаменту технології перевезень та комерційної роботи АТ «Укрзалізниця» Валерій Ткачов розповів про загальну ситуацію експорту через Польщу: ««За 7 місяців 2026 року через Польщу було експортовано лише 525 тис. тонн збіжжя. Останні два тижні бачимо зростання передачі зернових до Польщі з 14 до 50 вагонів на добу. Теоретично “Укрзалізниця” має резерв для передачі ще 425 тис. тонн зерна щомісяця, проте головною перешкодою залишається зависока вартість транзиту у 90-110 євро за тонну. Це вбиває маржинальність аграріїв, змушуючи їх займати вичікувальну позицію».

Комерційна директорка Laude.Ua (Група Laude Smart Intermodal S.A.) Ірина Новікова наголосила, що непередбачуваність на кордоні також створює суттєві фінансові ризики: «Найбільшим викликом є транзит під суворим митним контролем з електронними пломбами. Дублювання вимог щодо документів та відсутність ветеринарних інспекторів у вихідні дні призводять до того, що потяги можуть простоювати на кордоні з п’ятниці до понеділка».

Практичним досвідом вибудовування логістичних ланцюгів поділилися представники провідних компаній-експортерів: комерційний директор «Астарта-Київ» Вʼячеслав Чук, генеральний директор ІМК Олександр Вержиховський та уповноважена особа компанії «UP Trading» Олександр Голуб. «Логістична криза спонукає нас до диверсифікації: розширювати перевалочні можливості на кордоні, розвивавати контейнерні поставки, завантажуючи їх зерном для зворотного шляху до польських портів», – зауважив Олександр Голуб. На думку Олександра Вержиховського, Україні варто готуватись до довгострокового сценарію, який може виявитися сповненим нових викликів для агровиробників. Вʼячеслав Чук додав: «Цього разу ситуація складніша, ніж у 2022 році, але це лише означає, що ми маємо ще більше об’єднати зусилля. Рішення обов’язково знайдуться через нашу готовність до кооперації».

УКАБ та агенція UCABevent щиро дякують усім учасникам, модератору та спікерам заходу за відвертий діалог, експертну аналітику та готовність спільно шукати ефективні логістичні рішення. Об’єднання зусиль українського та польського бізнесу є ключем до стабільного експорту та розбудови інфраструктури обох країн.