icon

Це зауважила голова комітету з євроінтеграції УКАБ Олександра Авраменко під час воркшопу щорічної конференції асоціації “Мережа європейських регіонів з інновацій у сільському господарстві, харчовій промисловості та лісовому господарстві” (ERIAFF) в Амстердамі.   

Період початку повномасштабного вторгнення визначався швидким переходом від стабільного ритейлу до кризової логістики, а згодом – до стабілізації та гуманітарної підтримки у звільнених містах. 

Так, у березні 2022 року Київ та область зіткнулись не тільки з обмеженою пропозицією  продовольства, а й зі складним кризовим доступом до нього. На доступність продуктів харчування критично вплинули безпекові обмеження: багатоденні комендантські години, робота блокпостів та ліміти на пальне суттєво звузили часові вікна як для підвезення продовольства виробниками, так і для купівлі споживачами.

Окрему увагу було приділено ролі українських виробників, торговельних мереж, логістичних операторів, місцевої влади та волонтерів, які в умовах воєнних ризиків і масштабних порушень змогли підтримати функціонування продовольчих ланцюгів. Також було наголошено, що енергетична стійкість стала невід’ємною складовою продовольчої безпеки, особливо під час тривалих відключень електроенергії, сильних морозів та підвищеного навантаження на генератори, склади, виробничі потужності й роздрібну торгівлю.

Для європейських виробників і регіонів цей досвід має дедалі більше значення. Кліматичні ризики, енергетична нестабільність, дефіцит пального, гібридні загрози та геополітична турбулентність можуть впливати на продовольчі системи по всій Європі. Україна вже зіткнулася з цими викликами в їх найбільш гострій формі та може запропонувати практичні уроки для посилення готовності й стійкості європейських продовольчих систем.

Також було наголошено, що поширення українського досвіду та практичних знань, набутих в умовах повномасштабної війни, є важливою частиною ширшої позиції УКАБ та компаній-членів щодо синергій від майбутнього членства в ЄС. Вступ України до Європейського Союзу – це не лише інтеграція України до спільного ринку та адаптація до європейських правил і стандартів, а й посилення самого ЄС за рахунок української стійкості, кризового досвіду та здатності підтримувати продовольчі системи в екстремальних умовах. Саме тому Україна розглядає себе не лише як майбутню частину агропродовольчої системи ЄС, а як активного учасника формування її стійкості, стратегічної автономії та кризової готовності.