EU-Ukraine Agritech Bridge: технології, стандарти, інтеграція

10 листопада Міжнародна Фінансова Корпорація (IFC), що є підрозділом Групи Світового банку, у партнерстві з Міністерством фінансів Чеської Республіки та урядом Великої Британії, за співпраці з асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) провели семінар «EU-Ukraine Agritech Bridge: технології, стандарти, інтеграція» у межах міжнародної виставки AGRITECHNICA 2025.

Семінар відбувся як частина ініціативи AgriResilience, завдяки якій IFC разом із партнерами зміцнюють сталі та стійкі харчові екосистеми в Україні та в країнах Центральної та Східної Європи. Проєкт має на меті залучити інвестиції приватного сектору в агробізнес, який адаптується до рушійних змін.

Тарас Качка, заступник Прем’єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України, привітав учасників заходу, наголосивши, що євроінтеграція агросектору означає також інтеграцію технологій. Він підкреслив, що успіх цього процесу залежить не лише від торгівлі чи програм підтримки, а й від рівня обміну знаннями та вміннями. Цю думку в вітальному слові доповнив Алекс Ліссітса, президент УКАБ, голова ради директорів ІМК: «Стабільний експорт зернових та олійних культур навіть під час війни свідчить про величезний прогрес українського агросектору за останні 20 років. Це стало можливим завдяки підвищенню ефективності, технологічності та співпраці з міжнародними партнерами, які продовжують інвестувати в Україну».

Також привітала учасників семінару Ольга Гунгер, регіональна директорка DLG e.V. у Східній Європі: «Цього року Agritechnica об’єднує близько 3000 експонентів з усього світу, включно з понад 30 українськими компаніями. Їхня присутність і демонстрація інновацій, попри виклики сьогодення, справді надихає. Бо ж Agritechnica – це більше, ніж просто виставка, це глобальний центр інновацій та трансформацій, платформа для діалогу та співпраці».

Про фінансові та консультаційні рішення IFC для агробізнесу в європейському регіоні, включаючи деталі Ініціативи сталого охолодження розповіла Катерина Фостер, керівниця Проєкту, Виробництво, Агробізнес та Послуги у Європі (IFC): «Європа – континент, що нагрівається найшвидше у світі. Зростання температури тягне за собою збільшення енергетичних витрат, псування продуктів, суттєве зменшення продуктивності та врожайності. Тому в межах своїх програм IFC реалізовує ініціативу сталого охолодження, щоб допомогти компаніям упроваджувати такі інноваційні рішення як частину їхніх стратегій декарбонізації. Завдяки коштам Великої Британії IFC має можливість підтримати компанії у технічному аспекті, підвищенні кваліфікації, а також надавати гранти для впровадження інноваційних технологій охолодження у ланцюги постачання».

Детальніше тему охолодження розглянули під час панельної дискусії «Подолання прогалин: інтеграція сталих рішень для охолодження в ланцюги постачання агробізнесу». Русмір Музич, керівник з питань охолодження та експерт з кліматичного фінансування в Міжнародній Фінансовій Корпорації (IFC), пояснив підхід IFC до програми охолодження: «Ми розглядаємо весь ланцюг вартості агробізнесу – від ферми до дистрибуції – і допомагаємо визначати, де саме потрібне охолодження, і виявляється, що воно потрібне навіть там, де про нього зазвичай не думають. Намагаємось впроваджувати «трансформаційні системи охолодження» – рішення, що поєднують інноваційні фазозмінні матеріали із сонячною енергією. Це дозволяє фактично «перестрибнути» через традиційні дизельні генератори й компресори, перейти до нового покоління охолодження без використання викопного палива. Такі системи особливо важливі там, де електромережа нестабільна, а в розвинених економіках вони допомагають компаніям реалізовувати стратегії нульових викидів. Окремо варто згадати підхід «охолодження як послуга». Ця модель набирає популярності: компанії починають ставитися до охолодження як до комунальної послуги. Це означає, що бізнес може користуватися сучасними рішеннями без потреби купувати дороге обладнання, а фінансування бере на себе енергетична компанія або інвестор. Партнерство з IFC у цьому процесі забезпечує «терплячий капітал» – довгострокові інвестиції, які дають змогу амортизувати початкові витрати, зробити ці рішення доступнішими та надалі отримувати вигоду від нижчих енергетичних витрат і підвищеної ефективності».

Юсуф Білесанмі, засновник компанії Eja-Ice Ltd, представив результати пілотного проєкту, спрямованого на вирішення проблеми охолодження в логістиці «останньої милі». Завдяки розробленому сонячному фургону-рефрижератору партнери компанії повністю усунули втрати продукції, які раніше сягали 17%. Наталі Касей, комерційний директор компанії Koolboks, розповіла про інноваційну бізнес-модель, що поєднує технологічні та фінансові рішення для сталого охолодження. Компанія впровадила систему «оренда з правом викупу» та власну оцінку кредитоспроможності, що дозволило забезпечити 95% рівень повернення інвестицій навіть у ризикових випадках.

Семінар продовжився виступом Олександри Авраменко, голови комітету з євроінтеграції УКАБ, на тему «Більше ніж зерно: Україна як актив для промислових ланцюгів постачання Європи». Спікерка повідомила, що Україна у 2024 році імпортувала ключових сільськогосподарських засобів виробництва на загальну суму 9,36 млрд євро. З них 67% (6,2 млрд євро) було поставлено з країн Європейського Союзу. Найбільшою категорією імпорту були паливно-мастильні матеріали, а частка ЄС у постачанні ПММ зросла з 21% (до війни) до 69% у 2024 році.  «Україна імпортує з Європейського Союзу матеріально-технічні засоби, завозить з ЄС перероблену продукцію приблизно на 3 мільярди євро і одночасно Україна експортує до ЄС сировину (зокрема, зернові та олійні), яка підтримує тваринницький сектор ЄС. Тобто стабільність промислового сектору ЄС, який виробляє ці агроресурси, значною мірою залежить від того, наскільки швидко та ефективно буде відновлюватися аграрний сектор України», – підсумувала Олександра Авраменко.

Фінальною частиною заходу стала панельна дискусія «Від ресурсів до інтеграції: побудова агроланцюгів доданої вартості ЄС-Україна через технології, торгівлю та перехідний період», в якій взяли участь Олександр Вержиховський, генеральний директор агрохолдингу ІМК, Дмитро Скорняков, генеральний директор агрохолдингу HarvEast, Антон Костирко, директор з маркетингу корпорації AGCO в Східній Європі та Центральній Азії, Олег Заплетнюк, генеральний директор ТАС АГРО. Серед головних тез спікерів:

• ЄС залишається важливим ринком експорту української продукції, але його частка в експорті України знижується після запровадження квот, ринок Великобританії наразі виглядає привабливішим через меншу регуляторну складність;
• українські агрохолдинги випереджають багатьох європейських фермерів за рівнем технологій та ефективності, входять у топ-5 експортерів навіть не знаходячись серед топ-10 імпортерів техніки;
• впровадження «зелених» норм необхідне, але доцільне лише за умови преміальної ціни або якщо це економічно ефективно (наприклад, no-till);
• щоденні ризики та руйнування інфраструктури, такі як удари по елеваторах та пошкодження залізниці, ускладнюють стратегічне планування та виконання довгострокових екологічних стратегій.

Міжнародна Фінансова Корпорація (IFC) разом із Міністерством фінансів Чеської Республіки, урядом Великої Британії та асоціацією «Український клуб аграрного бізнесу» щиро вдячні спікерам і учасникам семінару за відверту та конструктивну дискусію. Подальший діалог та співпраця між українським бізнесом, інвесторами, технологічними компаніями та міжнародними партнерами дозволять прискорити впровадження інновацій сталого розвитку, адаптувати сектор до стандартів ЄС і повноцінно інтегрувати його в європейські ланцюги доданої вартості.