6 червня в межах Agro Ukraine Summit 2025 відбулась панельна дискусія “Українське європейське агро: рецепт трансформації, інгредієнти успіху?”, під час якої за модеруванням голови комітету з євроінтеграції УКАБ Олександри Авраменко обговорили майбутній режим торгівлі України з ЄС, зміни в регуляторному полі, переговори щодо вступу в ЄС в частині агро, а також інвестиції в модернізацію виробництва та переробку.

Олександра Авраменко відкрила дискусію, нагадавши, що, хоч зміни в режимі агроекспорту до ЄС набувають чинності з 6 червня, але питання торгівлі є короткостроковими, адже кінцевою метою для України є європейська інтеграція як довгострокова мета, яка враховуватиме не лише торговельні аспекти, а й трансформацію стандартів виробництва та потребу в фінансуванні.

Перш за все, керівник європейського офісу УКАБ Назар Бобицький, наголосив, що політична й економічна атмосфера в Брюсселі щодо режиму агроторгівлі з Україною значно погіршилася, порівнюючи з минулим роком. Основна причина такої зміни полягає у зростанні впливу європейських фермерів, які зараз домінують у політичному дискурсі ЄС. За словами Назара Бобицького, їхні побоювання зумовлені двома факторами: 

• європейські аграрії обурені регуляторним тиском на агросектор у зв'язку з необхідністю імплементації норм "Європейського зеленого курсу" та переконані, що це шкодить їхній конкурентоспроможності у порівнянні з більш дешевим агроімпортом з тих країн, які не дотримуються аналогічних зобов'язань. 
• європейські агровиробники занепокоєні кумулятивним ефектом укладення торговельної угоди між ЄС та блоком МЕРКОСУР, ризику тарифної війни між США та ЄС та збереження вільної агроторгівлі з Україною, який в сукупності може обвалити європейські ціни на аграрну продукцію і завдати збитків європейському агросектору. Саме тому зараз агролобі ЄС зосереджує зусилля на обмеженні доступу агроімпорту з України до ЄС. 

“У цій напруженій атмосфері європейська політика майстерно використовує страхи фермерів, додаючи до переліку "лякалок" Україну. Водночас імпорт аграрних продуктів з України становить лише 5% споживання в ЄС, а досвід минулого року показав, що усунуті з ринку українські позиції були заміщені імпортом з інших країн, а не збільшенням власного європейського виробництва. Однак Єврокомісія наполягає на поверненні квот на аграрні товари на невизначений період. Передбачається, що товари буде поділено на три категорії чутливості: суперчутливі, середньої чутливості та найменш чутливі”, – пояснив керівник європейського офісу УКАБ. Комісія відкидає будь-які пропозиції української сторони лібералізувати торгівлю хоча б для окремих категорій агропродукції

Зокрема, серед товарів, які потрапляють до списку "суперчутливих", міститься цукор. Директор з комерційної діяльності та стратегічного маркетингу “Астарта-Київ” Вячеслав Чук поділився тим, як агровиробники шукають нові шляхи для експорту, на прикладі цукрової галузі: “Враховуючи те, що цукор до лібералізації торгівлі давно перебував під квотами в ЄС, "Астарта-Київ" активно готувалася до різних сценаріїв. Так, ми розширювали географію експорту та прокладали нові логістичні шляхи, зокрема, вдалось завдяки ЗСУ експортувати морем. У 2024 році компанії вдалось стати найбільшим експортером цукру з України, відправляючи продукцію не лише в Європу, а й на глобальні ринки, навіть на такі екзотичні, як Дубай. Цей успіх ґрунтується на багаторічних інвестиціях у сталий розвиток, простежуваність та якість, що дозволяє нам будувати міцні партнерства з європейськими виробниками. Ми переконані, що шлях сталого партнерства – це ключ до подолання торговельних бар'єрів і відкриття нових ринків, навіть за умов політичного тиску та необґрунтованих квот”.

Своєю чергою перший заступник голови правління “Епіцентр К” Віталій Головня розповів про вплив повернення квот на борошномельну галузь, а також перспективність біоетанолу у межах євроінтеграції: “Європа вже відчуває переваги української продукції, оскільки Україні вдалось перезапустити й інформаційно наповнити порядок денний розумінням того, що українське вже в Європі. Попри можливе повернення квотування для традиційних товарів, таких як борошно, аграрії готові до адаптації, шукаючи нові ніші та стратегічні партнерства. Одним із привабливих напрямів є біоетанол. По-перше, це принцип циркулярної економіки, де відходи одного виробництва стають сировиною для іншого. По-друге, це очевидна експортна перспектива. І по-третє, до розвитку спонукає необхідність виконання Україною директив, що вимагають обов'язкового додавання біоетанолу до пального. Однак головним стимулом є величезні перспективи біоетанолу не лише як автомобільного пального, а й сировини для додавання в пальне до авіаційного (SAF), річкового та морського транспорту”.

На активізації участі бізнесу в процесі євроінтеграції наголосила радниця віцепрем'єр-міністерки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Олена Сотник.  Вона зазначає, що без чітко сформованої позиції бізнесу, асоціацій і держави Україна ризикує втратити можливість бути почутими в процесі євроінтеграції. “Ми маємо усвідомити: це не просто “перемовини” з ЄС у класичному сенсі. Це процес, де ЄС оцінює відповідність певним критеріям готовності України до членства та визначає необхідні зміни. Якщо Україна серйозна щодо вступу в Європейський Союз у найближчі 5-7 років, то ми не матимемо можливості затягнути реформи чи відкласти на десятки років. Європейський Союз працює за чіткою методологією розширення, яка не передбачає компромісів без підстав і фактів. Скринінг для АПК відбудеться вже у вересні. Тож бізнесу необхідно  активізувати участь у робочих групах, які зараз формують позиції України. Бо ж після вересневого скринінгу внести зміни буде вкрай складно”, – зауважила спікерка. Особливу увагу Олена Сотник приділила важливості економічних оцінок, оскільки для ефективного ведення переговорів вкрай необхідні детальні розрахунки й аналіз можливих втрат від економічних та євроінтеграційних реформ. Вона також зазначила, що європейська інтеграція – це не лише справа уряду чи парламенту, а й кожного сектору, оскільки імплементація європейських стандартів лежатиме на плечах українського бізнесу.

Поділяє цю думку й генеральний директор Контінентал Фармерз Груп Георг фон Нолкен: “Успішний шлях євроінтеграції українського агросектору – це досягнення спільної позиції бізнесу та держави. Допоки різні сектори українського агробізнесу не погодяться на спільну позицію, ми ризикуємо розпочати переговори у невідповідний момент. Подібно до того, як ЄС знадобилися десятиліття для формування Спільної Аграрної Політики, Україні необхідно набагато швидше розробити власну консолідовану позицію й ефективно аргументувати її на перемовинах з Європейським Союзом. Наразі український агробізнес є висококонкурентним і має вищу маржинальність, ніж у Європі, навіть за відсутності субсидій. Це обумовлено меншим втручанням державних структур у бізнес-процеси в Україні порівняно з ЄС, де політика значно впливає на сільськогосподарську діяльність. Але євроінтеграційні процеси можуть змінити ефективність агровиробництва, тому варто належно оцінювати конкурентні переваги України, щоб зберегти їх”. 

УКАБ дякує організаторам саміту за платформу для продуктивних дискусій, а також висловлює вдячність спікерам за активну участь в обговоренні, актуальну аналітику й відверті коментарі, що є цінним внеском у розвиток українського агросектору та його успішну інтеграцію до ЄС.