Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
29 Березня 2024

Новини

23.05.2022

Ucab Онлайн-семінар «Фіксація та компенсація збитків, завданих бізнесу військовою агресією росії в сьогоденних реаліях, – mission (im)-possible?»: підсумки

13 травня асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» спільно з агенцією UCABevent та юридичною компанією «Арцінгер» провели онлайн-семінар «Фіксація та компенсація збитків, завданих бізнесу військовою агресією росії в сьогоденних реаліях, – mission (im)-possible?».

Серед ключових питань, які розглянули учасники, були: правове регулювання фіксації та оцінки збитків у агропромисловому комплексі (земля, майно та бізнес як такий); фіксація збитків у кримінальному процесі, зокрема, питання в яких випадках вона відбувається, яким чином та як це можна використати в подальшому для отримання відшкодування; механізми стягнення збитків: Status Quo. Крім того, експерти окреслили виклики експортної логістики та обговорили очікувані рішення цієї проблеми.

Як зазначив Тимур Бондарєв, засновник та керуючий партнер компанії «Арцінгер», аграрний бізнес є одним із секторів української економіки, якому війна наносить дуже багато збитків, як прямих, так і не прямих. До прямих втрат аграріїв він відніс знищену та знівечену інфраструктуру, вкрадені комбайни та іншу техніку, до непрямих – неможливість обробляти поля, використовувати ресурси, які знаходяться в окупації або заміновані, втрату капіталізації у зв’язку з військовими подіями та втратою виробничих потужностей.

Що стосується можливостей компенсації збитків, завданих бізнесу військовою агресією росії, то, за словами юриста, сьогодні ситуація виглядає таким чином, ніби можливостей є багато. У той же час «Арцінгер» поки не радить компаніям активно рухатися в бік подання позовів, тому що у юристів є розуміння того, що у цьому питанні відбудеться дуже багато змін.

«Ми не виключаємо того, що відбудеться цікава реформа у сфері міжнародного права, яка стосується саме пред’явлення позовів до країни-агресора», – підкреслив пан Бондарєв.

Враховуючи потенційні можливості, юрист дав генеральну пораду компаніям наразі фокусуватися на фіксації збитків та їх оцінці для майбутніх судових процесів.

Саме на цих питаннях зупинилася у своєму виступі Тетяна Сторожук, старший юрист «Арцінгера». Вона виділила три ключові моменти, які треба враховувати при фіксації збитків щодо майна. За її словами, фіксувати потрібно збитки, які завдані об’єктам нерухомості, комплексам та іншому майну, сільськогосподарській техніці, а також збитки, які виникли через те, що у компанії пошкодили або викрали товар, у зв’язку з чим вона несе збитки.

Також пані Сторожук зосередила увагу на доказах, які слід фіксувати, для визначення збитків по заявлених напрямках. 

Наприклад, що стосується земельного фонду агропідприємств, то в цьому випадку слід керуватися законодавством, яке визначає порядок обстежень і оглядів полів. Основний орган, який буде відповідати за збір цих фактів, – органи місцевого самоврядування та, на період воєнних дій, військові адміністрації.

Як діяти у випадках фіксації збитків, які нанесені об’єктам нерухомості, детально розписано у нових нормативно-правових актах, які були прийняті вже під час війни.

Також юристка зупинилася на питанні, як саме фіксувати знищення чи пошкодження майна. Зокрема, вона розповіла, що фіксація має включати:

обстеження та інвентаризацію майна, судові експертизи, докази у кримінальному провадженні, акт ДСНС, відео та фото та покази свідків.

Колега пані Сторожук, Катерина Гупало, адвокат, партнер «Арцінгера» зосередилася на питаннях кримінально-правової кваліфікації.

Вона пояснила, що пошкодження майна агрокомпаній від воєнної агресії – є воєнним злочином, тому й мова йде в даному випадку про кримінальний процес.

«На рівні генерального прокурора реєструється кримінальне провадження на підставі заяв, далі ця інформація об’єднується, і нею діляться з міжнародними інстанціями, наприклад, Міжнародним кримінальним судом. Якщо будете йти шляхом, при якому стягненням компенсацій буде займатися держава Україна від імені усіх, то для цих цілей розглядають саме кримінальні процеси як механізм акумуляції цієї інформації», – пояснила адвокат.

Вона також розповіла, куди звертатися, якщо мова йде про кримінальні провадження. Зокрема, можна подати заяву на спеціальний ресурс для централізованого збору інформації про воєнні злочини, вчинені країною-агресором warcrimes.gov.ua, орган прокуратури за місцем знаходження пошкодженого або зруйнованого майна чи будь-який інший правоохоронний орган.

У свою чергу, Володимир Наконечний, юрист компанії «Арцінгер» розповів про потенційні механізми для стягнення збитків, а також ті, які є на сьогодні.

Одним із варіантів, за допомогою якого бізнес може стягувати збитки з рф, є звернення України до Міжнародного суду ООН. По суті йдеться про те, що держава з власних коштів буде компенсувати втрати бізнесу, за що він буде відступати свої вимоги до росії. Після цього, консолідувавши усі вимоги компаній, Україна піде у Міжнародний суд ООН.

Водночас, юрист не виключає, що у даному випадку може бути створений абсолютно новий орган, де компенсації зможуть вимагати індивідуальні заявники.

Наступний варіант, який активно обговорюється спільнотою та отримав розвиток в деяких країнах, – це позови проти рф в іноземних судах. Зокрема, в США, Великобританії, Нідерландах та інших країнах хочуть створити спеціальне законодавство, яке дозволить українському бізнесу подавати позови до рф.

«Що добре в цій опції – це те, що на території цих країн є багато активів рф і за цими активами можна буде звертати стягнення», – підкреслив юрист.

Що стосується інструментів, які агробізнес може використати вже сьогодні, то це інвестиційний арбітраж та Європейський суд з прав людини.

За словами пана Наконечного, перший дуже підходить для позовів стосовно тих втрат, які відбулися на окупованих територіях. Тобто, якщо елеватори, техніка, землі залишилися на окупованих територіях і до них втрачений доступ, то, відповідно, це може бути потенційним позовом в арбітраж.

Але юрист зауважив, що тут не потрібно поспішати, тому що території можуть бути звільнені й буде зрозуміло, що майно залишилося неушкодженим.

Ще один інструмент, який можна використовувати для подання позовів, – Європейський суд з прав людини. Проте тут є питання щодо виконання рішень цього суду рф, розміру компенсацій, які зазвичай набагато менші, ніж ті, на які розраховує позивач, та довготривалості процесу.

Євген Дадюк, колега пана Наконечного, зосередив свою увагу на можливостях українських судів у питаннях стягнення збитків. За його словами, до українських судів потрібно йти, адже на території нашої держави є російські активи за рахунок яких може відбуватися компенсація збитків, у тому числі й бізнесу.

Серед джерел компенсації збитків юрист назвав активи, які були заморожені під санкціями, в рамках кримінальних проваджень або ті, які позивач відшукає самостійно.

Пан Дадюк підкреслив, що національний захист є зрозумілим та досить швидким. «За рік можна пройти усі три інстанції й отримати кінцеве рішення на вашу користь», – додав він.

Водночас, як і його колеги, юрист зауважив, що кожна війна є унікальною, і після кожного військового конфлікту з’являється своє рішення щодо відшкодування збитків, і юристи компанії його чекають.

У свою чергу, Роман Сластьон, генеральний директор УКАБ презентував учасникам семінару спеціальну платформу для фіксації збитків у агросекторі – damagedagro.in.ua, яку було створено за рішенням президії асоціації. За словами пана Сластьона, вона, насамперед, направлена на те, щоб зібрати певну статистику й аналітику по регіонам щодо збитків, завданих техніці чи полям, оскільки багато з них заміновані чи засмічені рештками боєприпасів.

Водночас він закликав представників аграрного бізнесу долучатися до цієї платформи, оскільки це створить більше можливостей для лобіювання та проведення адвокації необхідності компенсацій збитків для агросектору з тієї суми компенсацій чи репарацій, на які може розраховувати Україна.

На завершення семінару Марина Шарапа, партнер компанії «Арцінгер» розповіла про варіанти того, як агробізнесу запобігти подальшим втратам у майбутньому. За її словами, для цього потрібно, насамперед, змінити експортну логістику – переорієнтуватися на альтернативні європейські порти з транспортуванням залізницями європейських країн.

Правда, за її словами, тут ми маємо декілька проблем: відсутність часу на прийняття рішень та швидку реалізацію проєктів, обмежена кількість прикордонних переходів та неготовність європейської портової і залізничної інфраструктури прийняти велику кількість агропромислових вантажів з України.

Щоб вирішити ці проблеми, на думку пані Шарапи, потрібна: координація логістики з залученням бізнесу та створення тимчасових терміналів, які базуються на мінімумі інвестицій та використанні швидких технологічних рішень.

Стратегічним же рішенням питання зміни транспортної логістики є, за словами юристки, будівництво потужних транспортних хабів на основі державно-приватного партнерства. Ця ідея вже знайшла своє відображення у плані Президента щодо відновлення України United-24. Крім того, 12 травня було прийнято два закони – 7289 та 7287, які вирішують процедурні питання для прискорення цих механізмів.

 

 

 

 

 

 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • Amazone
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Agco
  • Agroregion
  • Eridon
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • NCH Advisors
  • Continental farmers Group
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab