Четвертий, підсумковий тиждень інтенсиву від «Агрокебети Онлайн» було присвячено темі стратегічних і тактичних комунікацій у сфері земельних відносин. Спікерами блоку стали представники агрохолдингу HarvEast – Василь Берков, заступник директора з соціального розвитку та Людмила Кравченко, заступниця директора з земельних питань.

«Те, що ми вивчатимемо, називається соціальною психологією. Те, яким чином і якими методами ми взаємодіємо із дуже великою та дуже важливою соціальною групою – пайовиками», – розповів Василь Берков, анонсуючи теми блоку.

На першій лекції блоку, яка відбулась 9 листопада, обговорювалися питання ефективної взаємодії з пайовиками. У фундаменті теми, пояснив Василь Берков, є ставлення компаній до пайовиків. Деякі компанії розглядають орендодавців свого земельного банку як до людей, які проживають на територію присутності компанії та передають їй свою землю у володіння, після чого про них можна забути. Такі господарства через деякий час стикаються із відтоком пайовиків та успішними діями конкурентів.

За словами пана Беркова, зараз вже неможливо розраховувати на найвищу орендну платню: це стає або каналом постійного витрачання коштів, який ще й має тенденцію до збільшення, або з часом перестає виконувати свою функцію через нестабільну економічну ситуацію, дії конкурентів чи збільшення апетитів пайовиків.

Найкращим варіантом побудови взаємовигідних стосунків із пайовиками є нематеріальна мотивація, у випадку холдингу Harveast – Програма соціального партнерства. Ця програма побудована на основі маркетингової воронки AIDA, а саме:

- Увага (attention): зацікавити пайовика компанія може за рахунок роботи над власним брендом. Для власника землі всі компанії однакові, але лише ті, хто цілеспрямовано працює над іміджем та репутацією, можуть виокремитись серед рівних. Гарним прикладом можна вважати українські компанії, які залишили у своїй назві найменування активів, на базі яких вони створені, оскільки для місцевих спільнот це знайомі слова та знайомі назви;

- Інтерес (interest): компанії, які планують працювати у тому чи іншому регіоні, мають провести попередні дослідження. Необхідно дізнатись, які проблеми є у районі проживання власників земельних наділів, з чим в них виникають труднощі та які питання потребують розгляду. Лише через відверту зацікавленість та системне вивчення порядку денного можна розраховувати на зацікавленість з боку майбутніх пайовиків;

- Бажання (desire): після вивчення проблем району, наступним кроком є розробка механізмів вирішення цих проблем. При цьому, компанії дуже важливо не підмінити органи місцевої влади, не перебрати на себе їхні функції. Компанія має стати реальним помічником для своїх пайовиків;

- Дія (action): для щоденної діяльності компанія має створити інститут «адміністраторів» – місцевих мешканців, які стають представниками бізнесу у комунікації з пайовиками. Таке рішення дозволить мінімізувати будь-які складнощі у спілкуванні та дозволить з самого початку створити довірчі стосунки із пайовиками.

Лекцію 11 листопада було присвячено комунікації з органами місцевого самоврядування як з розпорядником земель. Адже районні адміністрації – ключовий партнер для бізнес-структур у питанні створення позитивного ставлення з боку пайовиків. У співпраці з ними треба уникати ситуації «латання дир» – вирішення проблем, які мають вирішувати органи влади, за рахунок коштів компанії. Проблема насправді більш комплексна, аніж здається: у випадку скрутного становища бізнесу та перебоїв із фінансуванням непрофільних напрямків соціальний негатив впаде саме на бізнес.

Найкращим рішенням Василь Берков із власного досвіду вважає персоніфіковану підтримку пайовиків. Наприклад, холдинг HarvEast впроваджує на територіях перебування медичні проекти: підтримує регіональні медичні підприємства в обмін на консультування та виїзд лікарів вищої категорії у села компактного проживання пайовиків. Загальний позитив від таких проектів стає активом компанії, а персоналізація допомоги полягає у тому, що пайовики холдингу отримають більше безкоштовних послуг, аніж їхні сусіди.

Також гарним прикладом є освітні проекти, в рамках яких діти пайовиків отримають пріоритетний доступ до отримання сучасних знань: інформаційні технології, іноземні мови і багато іншого. Є і більш масштабні приклади, у галузі ЖКГ: створення комунальних підприємств та соціальних кооперативів, які ведуть власну діяльність, та в обмін на підтримку з боку бізнесу надають його пайовикам послуги безкоштовно або за пільговими тарифами. Бізнес стає головним замовником для таких структур, дозволяючи їм заробляти та підвищувати рівень надання послуг.

Така діяльність дозволяє утримувати пайовиків, а також залучати нових партнерів-власників земель.

Третя лекція блоку, 13 листопада, була присвячена взаємодії з нотаріусами та державними реєстраторами щодо прав на землю. Спікером була Людмила Кравченко, заступниця директора агрохолдингу HarvEast з земельних питань.

Під час заняття розглянули низку дуже нагальних питань, серед яких:

- Зміни у законодавстві про нотаріат та їхній вплив на земельні відносини;

- Роз’ясненні від Мінюсту щодо земельних питань у роботі нотаріусів;

- Перелік дій, які можуть (та не можуть) виконувати нотаріуси;

- Бази, до яких мають доступ нотаріуси, та що землевпорядники можуть завдяки цьому доступу отримати;

- Довіреності: види, призначення, правила використання;

- Емфітевзис: перспективи при відкритті ринку землі;

- Земельна ділянка у спадщину: порядок оформлення;

- Договорі купівлі-продажу землі після 01.07 2021 року, що треба зробити, аби бути готовими до змін.

Окрім цього спікер розповідала, яким чином відбувається продаж землі без оформленої земельної ділянки, які бувають види нотаріального оформлення землі (обов’язкове та добровільне), та що таке Кадастровий номер земельної ділянки.

Ця лекція стала завершальним заняттям інтенсиву «Управління земельними ресурсами», який тривав чотири тижні та складався з чотирьох блоків.