Юлія Курило, експерт з міжнародного корпоративного права, партнер АО «CTRL», під час UCABonline розповіла про актуальну судову практику під час вирішення митних спорів.

Основні напрямки зловживання під час визначення митної вартості:

Порушення під час витребування додаткових документів. Митні органи не можуть вимагати від декларанта не передбачені законом документи. Можливе витребування документів на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих відомостей. Разом з тим, витребувати необхідно виключно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. 

Застосування другорядних методів при визначенні митної вартості. Митниця зобов'язана довести неможливість визначення митної вартості транспортного засобу за ціною договору та необхідність визначення такої вартості за другорядним методом. Наприклад, документи для визначення митної вартості товару містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Інакше другорядні методи при визначенні митної вартості є необґрунтованими.

Маніпуляції з класифікатором. Митний орган зобов'язаний надати суду належні і допустимі докази на підтвердження правомірності свого рішення про зміну коду УКТЗЕД товару декларанта. На прикладі існуючої справи, оскільки працівниками митного органу проби товару для експертного дослідження не відбирались і відповідно таке дослідження не проводилось, колегія суддів вважає, що митним органом не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження правомірності рішення про зміну ним коду товару за УКТ ЗЕД. 

Основні судові виклики щодо митної вартості: 

Тягар доказування. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларанту. При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів, зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. В представленій справі суд дійшов висновку, що декларантом надано всі необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які не містять розбіжностей та піддаються обчисленню і підтверджують ціну товару, натомість контролюючим органом не було доведено зворотного.

Судовий збір під час оскарження. Позиція суду, якщо предметом позову є рішення про коригування митної вартості товарів, то розрахунок судового збору має здійснюватися, виходячи з розміру різниці між митною вартістю, що була розрахована позивачем, та митною вартістю, що була відкоригована оскаржуваними рішеннями.

Визначення методу встановлення митної вартості. В разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування орган доходів і зборів поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Спори щодо коду товарів. Якщо при митному оформленні товару декларант вказав саме ті характеристики товару, а також той код товарної позиції, який був зазначений виробником та експортером товару в усіх товаросупровідних документах, а також ті дані, які були вказані в експортній декларації країни експортера то інформація про товар, що розміщена на веб-сайті/міститься у товаросупровідних виробника документах виробника цього товару, є достовірною до тих пір, поки не буде доведено протилежне.

Підстави для витребування додаткових документів. Позиція суду: «Наявність інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості».

Засоби захисту порушеного права у випадку надмірно сплачених митних платежів. 

Позиція суду: «на митні органи покладено зобов’язання за заявою суб’єкта господарювання, яким було сплачено до бюджету кошти внаслідок протиправного коригування митницею заявленої ним ціни товару при його імпортуванні, скласти висновок про їх повернення та направити до відповідного органу Державної казначейської служби України». При цьому, орган ДФС наділений правом провести перевірочні заходи у разі потреби, з метою перевірки факту перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

*В рамках UCABonline уже готуємо наступні онлайн-семінари для вас на найактуальніші теми.  Спостерігайте за нами в соцмережах та реєструйтеся, щоб не пропустити найцікавіше!