Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
20 Травня 2019

Новини

28.03.2019

Ucab Пасічники та агровиробники: як знайти порозуміння?

Бджільництво у сільськогосподарському виробництві на сьогодні недооцінене. Спільна робота бджолярів й аграріїв дає реальний результат у вигляді збільшення врожаю. Особливо актуальною є допомога пасічників для запилення насіннєвих посівів та ділянок гібридизації. Навіть невеликий приріст врожаю від запилення бджолами дає річний прибуток, що в 10 разів перевищує вартість прямої продукції бджільництва. 

Останні роки збільшилася кількість повідомлень про отруєння бджіл пестицидами, що створює напругу між агровиробниками та бджолярами. За дослідженнями Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича, смертність бджіл в Україні нижча, ніж у Європі, проте інформація про отруєння бджіл під час масового льоту й обробок полів пестицидами періодично з’являється у ЗМІ. 

Відсутність надійної і постійної комунікації – основна проблема взаємодії агровиробників та пасічників. Тому компанія Syngenta спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства, Держпродспоживслужбою, Спілкою пасічників України у лютому та березні організували серію тренінгів та круглих столів з метою попередження отруєнь бджіл. Заходи відбулися у Полтаві, Харкові та Запоріжжі. Підсумковий круглий стіл відбувся 28 березня у м. Києві за участі в. о. Міністра аграрної політики та продовольства Ольги Трофімцевої, голови ДПСС Володимира Лапи, пасічників різних об’єднань, науковців, експортерів, агровиробників – компаній-членів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу».

В Україні відсутні практики GBP для утримання бджіл і відповідний рівень освіти бджолярів, що досить часто призводить до загибелі чи захворювання бджіл. На цьому наголосив у своєму виступі Євген Руденко, доктор ветеринарних наук, Інститут тваринництва, НААН. Окрім того, агровиробники та пасічники не дотримуються регламентів при обробці полів засобами захисту рослин. Вчений ще раз нагадав, що категорично забороняється обробка засобами захисту рослин сільськогосподарських культур в період цвітіння і полів з квітучими бур'янами, лісосмуг навколо полів. У зонах з інтенсивним бджільництвом і поблизу населених пунктів заборонено застосування авіаобробок. Необхідно суворо дотримуватися карантинних термінів, що регламентують попередження отруєнь людей, тварин і бджіл.

Компанія Syngenta приділяє особливу увагу питанням біорізноманіття та збереження природніх ресурсів. «В усіх країнах, де працює Syngenta, ми опікуємося питаннями екології, безпеки навколишнього середовища та безпеки праці, - повідомив Крістіан Шлаттер, начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі. - Ми прикладаємо надзвичайних зусиль для активного залучення усіх зацікавлених сторін  для досягнення спільної мети: забезпечити людство продовольством та зберегти природні ресурси. Тільки за останні 15 років Syngenta ініціювала 4 глобальні програми по збереженню здоров’я комах-запилювачів».

Однією з них є програма Operation  Pollinator - масштабна ініціатива Syngenta, яка допомагає відновити популяції бджіл-запилювачів у різних кліматичних зонах Європи та Північної Америки. Метою програми є збільшення площ вирощування нектароносних квітів на некультивованих ділянках, що забезпечує кормову базу для корисних комах. Окрім збереження та відновлення життєво важливих популяцій запилювачів, Operation Pollinator забезпечує сталість ареалу для проживання малих ссавців і птахів. Програма реалізується у співпраці з ключовими зацікавленими сторонами, в тому числі і з науковими інституціями. Syngenta зі свого боку надає агрономічні знання та ресурси.

«Щодо ініціатив в Україні, то ми дуже вдячні за підтримку Міністерству аграрної політики та продовольства України та дякуємо Інституту тваринництва НААН за плідну та результативну співпрацю. Ми вважаємо, що професійна освіта, зважений експертний підхід до питань здоров’я бджіл, налагодження ефективної комунікації між бджолярами, державними органами та бізнесом, є ключовим фактором успіху та досягнення ще кращих результатів», - додав Крістіан Шлаттер, начальник відділу захисту насіння компанії «Сингента» в Україні, Казахстані, Білорусі

Представники компаній-членів Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» поділилися своїм досвідом налагодження співпраці з бджолярами. Василь Мартюк, керівник соціально-інвестиційного відділу у МРІЯ Агрохолдинг розповів про допомогу при створенні 11 кооперативів пасічників на Тернопільщині. Леся Розметанюк, інженер з охорони навколишнього середовища, компанії Goodvalley поділилася інформацією про підписаний меморандум про взаєморозуміння і співпрацю з пасічниками Прикарпаття та напрацюваннями у цій сфері.

 Довідково. Виробництво меду в Україні в основному зосереджено в господарствах населення – 98% і лише 2% виробляється зареєстрованими суб’єктами господарювання.

За даними FAO, Україна входить до трійки світових експортерів меду після Китаю і Аргентини. Імпортерами традиційно виступають Європейський Союз та США. За останні два роки Україна відкрила експортні ринки до Ізраїлю, Марокко та Швейцарії. У ціновому сегменті Україна конкурує з Китаєм, Індією, Аргентиною тощо.

Зниження ціни на мед на світовому ринку у 2018 році негативно позначилося на експорті меду з України. За результатами 2018 року експорт меду з України впав майже на третину (27%) на 18,4 тис. т і сягнув позначки 49,4 тис. т. Основними причинами падіння експорту стало скорочення поставок до країн Європи (на 10,5 тис. т) і США (9,3 тис. т) – за результатами січня-листопада 2018 порівняно з аналогічним періодом 2017 року. Український мед експортують в основному у бочках, а ціна за такий продукт у 2018 році становила 2 дол США/кг. Окрім того, біля 90% українського меду виробляється з соняшнику, що не дозволяє використати ті сучасні споживацькі тренди, що панують на ринках Європи та можуть принести експортерам додаткову виручку. Для того щоб виходити на нові ринки, експортерам не вистачає видового різноманіття продукції: немає достатніх товарних партій акації, липи та інших сортів. Дуже повільно розвивається фасована та брендована продукція.




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Lozova Machinery
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • Quivogne
  • Amazone
  • Goodvalley
  • IMMER Group
  • kws
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Lembke
  • Agroregion
  • ugt
  • Agroswit
  • Mriya
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agroros
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • danone
  • claas
  • john deer