Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
29 Березня 2024

Новини

11.06.2020

Ucab Квоти на добрива можуть коштувати економіці Україні до 240 млн $ - KSE

Під час публічної дискусії щодо економічної оцінки квотування добрив професор KSE Олег Нів’євський заявив, що внаслідок запровадження квот на імпорт мінеральних добрив економіка України може понести збитки у розмірі до 240 млн дол. США.

Так, згідно дослідження експерта попереднє економічне моделювання потенційних наслідків вказує на можливі сукупні втрати для економіки України в цілому на рівні 100-238 млн дол. США. Очікується, що сільгоспвиробники (особливо малі) понесуть основні втрати обсягом 174-509  млн дол. США. При цьому, очікувана вигода виробників міндобрив, за підрахунками авторів дослідження, може сягнути 238 млн. дол. США.

Олег Нів’євський наголосив, що в результаті запровадження квот також зростуть ризики зриву поставок через ліцензування/адміністрування квот, що, в свою чергу, може призвести до розвитку корупційних схем. За найгіршого сценарію величина ренти держслужбовців від адміністрування та розподілу квот складе від 10 до 33 млн дол. США,  - допускає експерт.

За попередніми оцінками економічних наслідків запровадження квот, аміачна селітра/ВАС та NP-добрива знаходяться в зоні ризику і в цих сегментах можна очікувати значних перерозподільчих впливів. «Оцінка такого перерозподілу була зроблена із використанням стандартного інструменту – моделі часткової рівноваги в кожному із двох сегментів. Модель на основі припущень щодо величини цінової еластичності попиту та пропозиції (або чутливості ціни та величини попиту та пропозиції)  в кожному з сегментів, оцінює втрати та вигоди виробників міндобрив: хімічної промисловості та споживачів міндобрив – сільгоспвиробників, та трейдерів – імпортерів міндобрив.

Крім того, на основі отриманих вигод та втрат розраховується сукупний ефект на економіку України – потенційне зростання або зниження сукупного добробуту (ВВП) країни», - пояснює Олег Нів’євський.

Немає жодних економічно обґрунтованих причин, що виправдовують вищу ціну на українські добрива у порівнянні з імпортованими. Ціна на газ, яка складає 80% собівартості добрив, в Україні значно нижча, ніж в Європі. До того ж при імпорті добрив мають місце додаткові  витрати, які також позначаються на вартості імпортного продукту. Квотування призведе до ще більшого росту цін та збільшення маржі вітчизняних виробників добрив за рахунок сільгоспвиробника.

За словами Володимира Лапи, радника асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», запровадження квот неприйнятне. «Квотування доцільне лише в одному випадку, якщо вітчизняні виробники збираються постачати аграріям добрива неналежної якості, або якщо вони і далі хочуть отримувати монопольну маржу, отримуючи необґрунтовану премію по відношенню до ринкового рівня цін в розмірі  50 доларів за тонну і більше», - прокоментував Володимир. 

Олег Нів’євський рекомендує не запроваджувати квоти,  а працювати безпосередньо з хімічною галуззю над її розвитком (не за рахунок сільгоспвиробників), враховуючи зростаючий внутрішній попит з боку АПК, а також підвищувати ефективність галузі за рахунок розумної конкуренції та шляхом залучення інвестицій в технології, дослідження, розробки та інновації.

Нагадаємо, Мінекономіки нещодавно виступило з ініціативою запровадження квотування імпорту до України деяких азотних добрив (аміачної селітри та вапняково-аміачної селітри, карбаміду та карбамідо-аміачної суміші - КАС) та комплексних добрив (NP та NPK-добрив) незалежно від країни походження. Така ініціатива зроблена за результатами проведеного розслідування Міжвідомчою комісією з міжнародної торгівлі (МКМТ), яке було зроблено на вимогу виробників хімічної промисловості.

До сьогодні, обмеження на імпорт були лише за країною походження, - з Російської Федерації: у вигляді антидемпінгових заходів щодо імпорту аміачної селітри (з 2008 року), карбаміду та КАС (з 2017 року). З червня минулого року імпорт міндобрив з РФ взагалі заборонений.

 




  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Agroresurs
  • AMAKO
  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • Amazone
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • horsch
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Agco
  • Agroregion
  • Eridon
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Agroscop
  • Agrimatco
  • NCH Advisors
  • Continental farmers Group
  • credit agricole
  • claas
  • john deer
Вітаємо! Ви підписались на новини порталу Ukab