Вам був надiсланий лист з новим паролем Дякуємо за реєстрацiю. Ваш запит буде розглянуто у найближчий час.
16 Січня 2018

Ольга Харабара

Впродовж останнього тижня тривають жваві дискусії довкола змін до Податкового кодексу України, які були прийняті 7 грудня.

Основним аргументом при прийнятті цих змін стало те, що можновладці вирішили підтримати вітчизняних переробників, які створюють додану вартість всередині країни. Зрозумілим стає факт, що це рішення було пролобійоване кількома великими переробними компаніями, які мають у наявності не повністю завантажені потужності для переробки сої та ріпаку. Саме в їхніх інтересах зменшення конкуренції з боку трейдерів, які експортують сировину, та зниження цін на олійні культури на внутрішньому ринку.

За даними операторів ринку, сьогодні Україна має потужності для переробки близько 19 млн тонн олійних на рік, проте переробляється в середньому тільки 15 млн тонн, з яких близько 94% припадає на соняшник, а решта вимагає модернізації. Переробка сої та ріпаку значно відстає від соняшника — нині частка переробки сої від загального обсягу виробництва складає близько 25%, ріпаку — 10%. Виходячи з цього, модернізованих переробних потужностей під сою та ріпак в Україні мало, а це говорить про те, що конкуренції за сировину для переробки не буде. Як наслідок — виробники цих олійних культур просто отримають меншу закупівельну ціну і матимуть значні збитки.

Вирішення проблеми відсутності достатньої кількості переробних потужностей вимагає часу — розробка бізнес-стратегії, пошук інвесторів і тільки потім будівництво з поступовим введенням в експлуатацію. В середньому гравці ринку оцінюють цей цикл в 3 роки — за цей час реально переорієнтуватися на виробництво продуктів з доданою вартістю та налагодити зв’язки з майбутніми покупцями, маючи при цьому мінімум збитків. Зважаючи на те, що, згідно з законопроектом № 6776-д щодо змін до Податкового кодексу України, агровиробникам дається 3 місяці, щоб звільнити від ПДВ операції з вивезення в митному режимі експорту технічних культур, більшість гравців ринку вже активно рахують збитки.

Це рішення не має під собою економічного підґрунтя, адже в короткостроковій перспективі зміни матимуть виключно негативний ефект — зменшення вартості олійних на внутрішньому ринку и рентабельності виробництва, скорочення посівних площ, порушення сівозміни, що призведе до виснаження ґрунту через зростання посівів більш інтенсивних культур і, зрештою, зменшення валютної виручки від експорту сировини. За розрахунками, внутрішня вартість ріпаку та сої (соняшник до уваги не брався через низькі темпи експорту) впаде в середньому на 18-20%, що спричинить до зменшення рівня рентабельності виробництва олійних.

Згідно з даними Державної служби статистики України, рентабельність виробництва сої у поточному році склала близько 44%, при цьому за умови зменшення вартості на внутрішньому ринку з 1 березня 2018 року рентабельність виробництва має всі шанси знизитись до 15%. Аналогічна ситуація і з ріпаком — розрахунковий рівень рентабельності наразі оцінюється в 58%, у разі набрання чинності змін до Податкового кодексу України рентабельність може знизитися до 26%. Більшість агровиробників повідомляють, що вимушені змінювати структуру посівних площ, які були заплановані під сою, на користь кукурудзи або інших культур. Втрати через це оцінюються від 800 до 1350 грн/га. До прийняття цієї правки прогнозувалося подальше збільшення посівних площ під ріпак та сою, що спостерігалось впродовж кількох останніх років. Так, у 2017 році частка посівних площ під сою від загальної площі під олійні культури склала 23%, що на 0,5% більше, ніж у 2016 році. Ріпак при цьому зайняв близько 9% посівних площ, що також вище показника минулого року в 5,5%. Тенденція росту посівних площ у 2018 році під олійні культури має всі шанси перерватися. За даними операторів ринку, найбільш суттєво скоротяться площі під сою, оскільки ріпак вже посіяний, що призведе до скорочення валового виробництва культури, зменшення експорту і, як результат, скорочення валютних надходжень до країни. В короткостроковій перспективі аграрії зіштовхнуться також з погіршенням якості ґрунтів, адже саме вирощування сої сприяє збагаченню ґрунту біологічним азотом, що має тривалу пролонговану дію. У сівозміні соя-пшениця за 30-річний період загальна кількість азоту в ґрунті збільшується на 51-86% при внесенні азоту, фосфору, калію і природних добрив.

На жаль, практика прийняття законів без будь-якого економічного підґрунтя та обговорення з учасниками ринку активно продовжує існувати, а лобіювання своїх інтересів кількома великими переробниками може завдати значних економічних збитків агровиробникам.

Нагадаємо, що прийняттям законопроекту № 6776-д у цілому 252 депутати скасували в тому числі повернення експортного ПДВ на сою, ріпак та соняшник, позбавивши агровиробників близько 10 млрд грн щорічно.

Підготовлено спеціально для AgroPortal.ua




  • Лімагрейн
  • Zeppelin
  • GrainAlliance
  • HTI
  • CHS
  • Quivogne
  • Global Chemical Group
  • Amazone
  • Даноша
  • IMMER Group
  • kws
  • LNZ Group
  •  Agricom Group
  • Агроріск
  • БЕЙКЕР ТІЛЛІ УКРАЇНА
  • Райффайзен Банк Аваль
  • horsch
  • Phosagro
  • uahk
  • Сygnet
  • Syngenta
  • Svarog
  • Agco
  • Lembke
  • Agroregion
  • ugt
  • Agroswit
  • Mriya
  • Eridon
  • Monsanto
  • MHP
  • Maschionet
  • Maisadour
  • Козятинський м’ясокомбінат
  • DuPont Pioneer
  • Вінницька аграрно-промислова група
  • Alfabank
  • Agroscop
  • Agroros
  • Agrimatco
  • Avgust
  • NCH Advisors
  • Crop Life International
  • Continental farmers Group
  • AgroGeneration
  • credit agricole
  • danone
  • claas
  • john deer